Війна на Донбасі – це етап новітньої народної російсько-української війни за незалежність, розпочатий російськими окупаційними загонами, які вторглися у квітні 2014 року на територію Української держави, зокрема Донецької і Луганської областей. Вторгненню передувало загарбання московитами Криму і незаконне проголошення терористичних так званих ДНР/ЛНР. За географічним масштабом цей етап війни (з квітня 2014 року до 24 лютого 2022 року) був локальним і охоплював частини Донецької і Луганської областей Української держави. Першим загиблим військовослужбовцем у війні на Донбасі був Геннадій Біліченко. З ініціативи Українського інституту національної пам’яті та згідно з Постановою Верховної Ради про пам’ятні дати та ювілеї 50-річчя від дня його народження Героя з Полтави відзначається на державному рівні.

Чи не вперше про родину священиків Базилевських я довідався із біобібліографічного довідника авторства дослідника-полтавця Петра Ротача «Розвіяні по чужині. Полтавці на еміґрації…», який побачив світ вже понад два десятиліття тому, у 1998-ому році, в полтавському видавництві «Верстка».

На початку цьогорічного липня відзначали свій славний 75-річний ювілей знаменитий лицар українського кобзарства, правдивий український патріот козацького роду, який натепер замешкав в далекій Австралії, полтавець з походження Петро Федорович Деряжний.

Після звернення регіонального представника Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олега Пустовгара на гарячу урядову лінію Кабінету міністрів рішенням №5 18-ої сесії Комишнянської селищної ради Миргородського району «Про перейменування вулиць в селі Попівка та селищі Дібрівка» з топоніміки цієї громади стерто ім’я російського військового злочинця Алєксандра Суворова, який має явну негативну репутацію в історії України, Польщі та національних меншин півдня нашої держави. Ухвалу підписав Комишнянський селищний голова Володимир Харченко

Рішенням 17-ої сесії 8-го скликання Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області перейменовано 18 вулиць, провулків і площ цієї територіальної громади. У небуття пішли назви, які прославляли діячів СРСР та росії. Сесії передувало громадське обговорення, в тому числі й у форматі «круглого столу», в якому за допомогою відеозв’язку взяв участь регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

Цьогоріч 6 серпня виповнилося 130 років від дня народження Михайла Крата (1892-1979) — уродженця Полтавщини, українського військового діяча. У 2010 році побачила світ книга споминів та його статей «Козацькому роду нема переводу» у місті Бетезда північноамериканського штату Мериленд. Упорядниками стали донька Михайла Крата — Ніна Крат-Черняк та внучка Ганя Черняк. 9 років тому книга надійшла від них зі США на мою лохвицьку адресу.

У межах угоди про інформаційну співпрацю з Українським інститутом національної пам’яті (УІНП) на телеканалі «Місто+» продемонстрували відеопроєкти «Голоси УПА» та «Нескорені». Покази присвятили державному святу — Дню Збройних сил України та 80-річчю Української повстанської армії.

Цими днями біля Українського дому у Вашингтоні, столиці Сполучених Штатів Америки, відкрили пам’ятник видатному українському філософу, уродженцю козацького містечка Чорнухи на Полтавщині Григорію Сковороді. Про це повідомляє офіційний сайт Українського інституту національної пам’яті.

З нагоди Дня Збройних сил України Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті продовжує розповідати про славних борців за незалежність у лавах Армії УНР, уродженців Полтавщини, ювілеї яких цьогоріч відзначають згідно з Постановою ВР на державному рівні. Адже як тодішні звитяжці воювали проти білої і червоної росії, так нинішні ЗСУ продовжують боротьбу проти підступного ворога.

У Миргородській міській територіальній громаді деколонізували топоніміку. Сесія міської ради відправила на смітник історії назви, що звеличували СРСР і державу-терориста — росію. Натомість нові назви отримали 38 вулиць і провулків громади. Рішенню депутатів передувало громадське обговорення, у якому активну участь взяв Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та краєзнавиця, авторка книги «З історії миргородських вулиць» Людмила Розсоха.