У Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП) підбили підсумки діяльності у 2022 році. Серед пріоритетів минулого і поточного року є співпраця з територіальними громадами Полтавщини у сфері деколонізації /декомунізації /дерусифікації, увічнення пам’яті видатних Українців та популяризації історії України. Зокрема, всеукраїнському інтернет-виданню «Український погляд» розповіли про Програму збереження культурної спадщини й відновлення національної пам’яті на території Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області на 2022-2025 роки. Її у серпні 2022 року затвердили з ініціативи очільника громади Євгена Бови, а розділ «національна пам’ять» документу проконсультували, опрацювали і сформулювали фахівці УІНП.

«Рідні Палестини Василя Горленка» — таку назву мала наукова конференція, яку влаштували у Полтавському музеї Панаса Мирного. Захід відбувся з ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП).

У Новогалещенській громаді Кременчуцького району здійснили деколонізацію топоніміки, зокрема перейменували назви вулиць та провулків, що прославляли діячів держави-окупанта росії та СРСР. Так вирішили місцеві депутати на недавній сесії Новогалещинської селищної ради. Зокрема рішенням за №123 затверджено наступні назви.

Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті до Дня Соборності України–2023 та 105-ої річниці проголошення незалежності Української Народної Республіки

У переддень державного свята — Дня Соборності Полтавський національний педагогічний університет (ПНПУ) організував всеукраїнський «Телеміст Одна, єдина, соборна й неподільна Україна». Захід присвятили 104-ій річниці Акту Злуки між УНР і ЗУНР. У ньому взяли участь викладачі і студенти, вчителі шкіл краю, депутати Верховної та обласної рад, представники Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті, громадські діячі, державні службовці, воїни ЗСУ, науковці-гуманітарії 24 вищих навчальних закладів з більшості обласних центрів.

12 січня виповнилося 150 років з дня народження художника, архітектора, автора державного герба Української Народної Республіки Василя Кричевського. 

З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) у Великосорочинській територіальній громаді Миргородського району провели деколонізацію і дерадянізацію топоніміки. Рішенням 24 сесії 8-го скликання за № 16 у селах громади перейменовано 46 вулиць і провулків. Рішення підписав Великосорочинський сільський голова Олександр Тищицький. Ухвалі депутатів передувала діяльність робочої групи, яку створили рішенням виконкому сільради. До неї входили місцеві депутати, співробітники Великосорочинського краєзнавчого музею, регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар, старости старостинських округів.

Українські льотчики 10 місяців поспіль захищають наше небо та міста й села від смертоносних ракет і дронів. 28-річний уродженець Кременчука на Полтавщині Вадим Ворошилов — один із таких героїв. Про нього розповіли на офіційній ФБ-сторінці Українського інституту національної пам’яті.

12 січня 1873 року на світ з’явилася людина, яка своєю кипучою діяльністю здобула статус символу високого мистецького подвижництва та утвердження національної самобутності — Василь Григорович Кричевський.

Про непростий життєвий шлях українського поета-шістдесятника, перекладача, публіциста, прозаїка, мислителя, літературознавця, літературного критика, правозахисника, політв’язня СРСР, дисидента, члена Української Гельсінської групи говорили з користувачами бібліотеки №7 Полтавської міської бібліотечної централізованої системи на поетичній годині «Свій шлях пройшов, все винести зумів: Василь Стус».