Топоніміку Комишнянської громади Миргородського району очистили від прославляння російського полководця Суворова
Після звернення регіонального представника Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олега Пустовгара на гарячу урядову лінію Кабінету міністрів рішенням №5 18-ої сесії Комишнянської селищної ради Миргородського району «Про перейменування вулиць в селі Попівка та селищі Дібрівка» з топоніміки цієї громади стерто ім’я російського військового злочинця Алєксандра Суворова, який має явну негативну репутацію в історії України, Польщі та національних меншин півдня нашої держави. Ухвалу підписав Комишнянський селищний голова Володимир Харченко
Керуючись пунктом 41 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України селищна рада вирішила перейменувати в селі Попівка вулицю Суворова на вулицю Вишнева; а в селищі Дібрівка на — вулицю Козацька.
Копію рішення сесії селищної ради направлено до Полтавської філії ДП «Національні інформаційні системи», для внесення змін до Словників Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
«23 травня 2022 року Міністр війни і ще один військовий злочинець Шойгу запропонував визнати Суворова… святим. Також патріарх Російської православної церкви порушив питання про канонізацію цього полководця. Присутність Суворова у символьному просторі України є аномальним і наругою над пам’яттю полеглих Героїв війни з росією», - прокоментував рішення депутатів Олег Пустовгар.
Як зазначається на офіційному сайті УІНП, у 1768‒1769 роках російський полководець Суворов «був безпосереднім учасником жорстокого придушення Коліївщини ‒ козацько-селянського повстання в Правобережній Україні. Під керівництвом Суворова 1778 року відбулася насильницька депортація з Криму до тодішньої Азовської губернії Російської імперії понад 30 тис. кримських християн (греків і вірмен), внаслідок якої загинуло близько половини переселенців й винищення частини ногайців ‒ народу, який у XVIII ст. населяв землі Північного Причорномор’я – території південних областей сучасної України. У 1794 р. очолюваний Суворовим російський каральний корпус жорстоко придушив польське визвольне повстання на чолі з Тадеушем Костюшком». У ворожій російській ідеології постаті Алєксандра Суворова відведено одне з ключових місць: у 2014 році був визнаний найбільш видатним полководцем росії. Його ім’я на території держави-терориста носять десятки військових училищ та спеціальних шкіл з посиленою військовою підготовкою; сотні площ та вулиць, військових об’єктів, чимало військових частин збройних сил країни-окупанта нагороджені орденами Суворова і зберегли їх у своїх назвах.
