Під головуванням секретаря Лубенської міської ради Маргарити Комарової відбулося чергове засідання комісії з реалізації державної політики відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу на території Лубенської територіальної громади. Присутні обговорили питання усунення з публічного простору ворожих маркерів СРСР та затвердили перелік вулиць по місту Лубни, які буде перейменовано.
Провулок Донецький не перейменовуватимуть, вулицю Пушкіна перейменують на ім’я одного полеглого Героя та дві нові дати для Дня Полтави — результати засідання робочої групи із перейменування вулиць
На сесії Полтавської міськради депутати ухвалили перейменування вулиць Графа фон Гарнієра на Садівництва, Маршала Бірюзова на Решетилівську та Спартака на вулицю Війська Запорозького. Це рішення обранці ухвалили без обговорень.
Дні вересня у календарі пам’ятних дат cповнені різних важливих подій. Серед 23 вересня-день вигнання нацистів з Полтави та інші дні вересня, коли із сіл і міст нашого краю було вигнано гітлерівських злочинців. Водночас згідно з ідеологічними канонами комуністів -це дні так званого «освобождєнія» Полтавщини. Так вирішили комуноідеологи ще в період радянської окупації червоною росією, тобто у СССР. Насправді, це дні вигнання націонал-соціалістичного режиму і повернення комуністичного. Перемогу режиму Колими над режимом Бухенвальду аморально тлумачити як «освобождєніє». На основі чинного законодавства у сфері державної політики національної пам’яті, даних з офіційних сайтів Українського інституту національної пам’яті (УІНП) й глосарію, що його затвердив секретар РНБО Олексій Данілов оприлюднюємо інформацію-роз’яснення.
У Полтаві рішеннями сесії міськради вулицю Лідова перейменовано на «Просвіти», сталініста Зигіна на капітана Кісельова (Герой російсько-української війни, захисник острова Зміїний), а російського військового діяча СРСР Ляхова на честь героя полку «Азов» Антона Грицая. Втім, досі на цих вулицях «красуються» старі, незаконні анотаційні дошки, на яких міститься неправдива інформація про назви вулиць. Тож наявність цих дошок у публічному просторі є порушенням декомунізаційного та деколонізаційного законодавства.
У Полтаві рішеннями сесії міськради вулицю Лідова перейменовано на «Просвіти», сталініста Зигіна на капітана Кісельова (Герой російсько-української війни, захисник острова Зміїний), а російського військового діяча СРСР Ляхова на честь героя полку «Азов» Антона Грицая. Втім, досі на цих вулицях «красуються» старі, незаконні анотаційні дошки, на яких міститься неправдива інформація про назви вулиць. Тож наявність цих дошок у публічному просторі є порушенням декомунізаційного та деколонізаційного законодавства.
7-го вересня у Полтавській міській раді на засіданні виконавчого комітету Полтавської міськради розглянули варіанти нової дати відзначення Дня міста. Для обговорення у громаді будуть запропоновані такі варіанти: 29 червня як день першої літописної згадки про Полтаву й, за новим календарем, день святих Петра і Павла; 5 вересня — відновлення Магдебурзького права для Полтави, 9 вересня — день народження зачинателя нової української літературної мови, поета, автора безсмертної «Енеїди» Івана Котляревського. Нижче мої міркування.
Цьогоріч з ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР 200-річчя від дня народження Матвія Номиса -етнографа, фольклориста, письменника, педагога, видавця, життя і діяльність якого пов’язані з Лубенським та Оржицьким краєм, відзначається на державному рівні. Матвій Номис (Матвій Терентійович Симонов) -17 (29) листопада 1823, с. Заріг — 26 грудня 1900 (8 січня 1901), Лубни) - український етнограф, фольклорист, письменник і педагог, укладач і видавець одного з найповніших і найавторитетніших зібрань-антології українського усного фольклору малих жанрів (прислів'я, приказки, загадки, стійкі мовні порівняння тощо).
Однією з найбільш резонансних тем державної політики деколонізації є полтавський комплекс пам’яток, пов’язаних з перемогою Московського царства у Полтавській битві. Серед них і споруда на перехресті вулиць гетьмана Пилипа Орлика і Спаської. Цей імперський маркер російські ідеологи гучно назвали «пам’ятник на місці відпочинку Петра». Мовляв, тут після Полтавської битви відпочивав лютий ворог Гетьманщини, московський цар Пьотр I. Згідно із Законом «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» Полтавська міська рада до кінця року має ухвалити рішення про демонтаж цієї та інших споруд звеличення перемоги московитів у Полтавській битві. Розповім про позицію громадськості Полтави, Мінкульту та УІНП. А ще обмірковую про те, який саме новий УКРАЇНСЬКИЙ пам’ятник варто спорудити на місці демонтованого РОСІЙСЬКОГО.
Під головуванням секретаря Лубенської міської ради Маргарити Комарової відбулося чергове засідання комісії з реалізації державної політики відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу на території Лубенської територіальної громади. Комісію створено згідно з розпорядженням Лубенського міського голови Олександра Грицаєнка. До неї увійшли представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар, тутешні історики, музейники, вчителі, співробітники міськвиконкому. Обговорено хід виконання на Лубенщині Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», який набув чинності 27 липня.