17 серпня минуло 140 років із дня народження Івана Кобилка (1882-1951), військового і громадського діяча, першого помічника комісара шляхів, політв’язня польських, російських і німецьких тюрем. Пам’ятна дата цьогоріч відзначається з ініціативи Інституту нацпам’яті та згідно з Постановою ВР на державному рівні.

Нові назви для 27 вулиць та провулків затвердили нещодавно на сесії Кременчуцької міськради. Попередньо згідно з рекомендаціями депутатів, громадських активістів, наукових співробітників Інституту історії України Національної академії наук України та регіонального представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара на засіданнях Комісії з питань найменування об’єктів топоніміки, увічнення пам’яті видатних діячів і подій, встановлення пам’ятних знаків у межах Кременчуцької міської територіальної громади уклали перелік об’єктів топоніміки з 136 назв, які є окупаційними радянськими, комуністичними та російськими імперськими маркерами. У народному голосуванні взяли участь 15 тисяч мешканців наддніпрянського міста: 85% онлайн та 15% письмово. Депутати міськради на голосуванні затвердили проєкт комісії з невеликими поправками. Серед нових назв — постаті і формації боротьби за незалежність у 20 столітті.

Нові для 27 вулиць та провулків затвердили нещодавно на 16-ій сесії Кременчуцької міської ради. Цьому передувало засідання Комісії з питань найменування об’єктів топоніміки, де розглянули варіанти назв вулиць, які перемогли на народному голосуванні. Учасники комісії врахували пропозиції громадськості, воїнів ЗСУ, краєзнавців, Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті та підсумували результати волевиявлення. Це 15062 голоси: 85% онлайн та 15% письмово. Депутати міськради на голосуванні затвердили проєкт комісії з невеликими поправками. Наступний етап голосування з варіантами для нових назв ще 30 вулиць стартував 17 серпня.

Днями мешканцям Новоселівської громади Полтавського району представили остаточний варіант меморіального знаку Михайлу Гаврилку. За нього проголосували 49% опитаних респондентів-мешканців громади. Також команда скульпторів та архітекторів врахувала побажання громадськості та Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Знак буде невдовзі виготовлений та встановлений восени неподалік вулиці Михайла Гаврилка у в сквері його ж імені у селі Рунівщина неподалік Полтави. Про це йшлося на брифінгу для полтавських журналістів.

Нові назви для 27 вулиць та провулків затвердили 12 липня на пленарному засіданні 16-ої сесії Кременчуцької міської ради. Всього у Кременчуці в межах процесу деколонізації планують перейменувати 136 вулиць і провулків.

Депутати Гадяцької міської ради цьогоріч перейменували понад 30 площ, вулиць, провулків Гадяча. Враховано низку ініціатив Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП). З ініціативи регіонального представника УІНП в Полтавській області Олега Пустовгара та депутатки Гадяцької міської ради Катерини Кулик у гетьманській столиці увічнено видатних діячів культури та Української революції 1917-21 рр. Зокрема, на засіданні двадцять другої позачергової сесії Гадяцької міської ради восьмого скликання прийнято рішення про перейменування вулиці Карла Маркса на честь Климента Квітки — чоловіка Лесі Українки, правника, засновника української музичної етнографії, музикознавця. Сьогодні коротко розповімо про цю видатну особистість.

Зображення-ліпнину державної символіки російської федерації у вигляді двоголових орлів на дзвіниці Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря не демонтували, а закрили іконами.

Очільник Полтавського обласного об’єднання товариства «Просвіта», депутат обласної ради, голова комісії обласної ради з питань регламенту, депутатської діяльності, цифрового розвитку, інформаційної сфери, зв’язків з громадськістю та дотримання прав учасників АТО Микола Кульчинський у соціальній мережі Фейсбук висловив позицію щодо потреби створення Музею боротьби за незалежність у 20-21 ст.

28 липня в Україні і на Полтавщині вперше відзначили День Української Державності. Нове свято покликане нагадувати всім, що історія України — це не 30 років незалежності й навіть не 100 років, якби ми починали відлік від Української Народної Республіки, яка постала в 1917 році.

28 липня Україна щорічно відзначає День Української Державності, встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року № 423 з метою утвердження понад тисячолітніх традицій українського державотворення, яке корінням сягає часів заснування міста Києва та розквітло за князювання Володимира Великого.