У Києві на Контрактовій площі за сприяння Українського інституту національної памʼяті експонували вуличну виставку «Союз білого орла та золотого тризуба». Її створив Центр дослідження воєнної історії Збройних сил України.

З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті та згідно з рішенням виконкомів Сергіївської сільської ради Миргородського району та Нехворощанської сільської й Новосанжарської селищної рад Полтавського району створено комісії з перейменування назв об’єктів топонімії. Ці дорадчо-консультативні органи покликані сприяти ліквідації нав’язаних російських імперських маркерів та очищенню публічного простору цих громад від назв вулиць, провулків, площ, які пропагують та символізують радянський союз або росію. Також затверджені Положення та персональний склад комісій.

2002 року у Москві побачила світ книжка Володимира Короленка з промовистою назвою «Была бы жива Россия». До неї ввійшли невідомі публікації письменника останніх років його життя. Зокрема і стаття, чий заголовок дав назву самій книжці.

З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та громадської ініціативи «Декомунізація. Україна» та згідно з рішенням виконавчого комітету селищного комітету за №337 у селищі Нові Санжари на Полтавщині демонтували пам’ятник комуністу Олександру Коваленку.

20 листопада 1893 року на батьківському хуторі десь між Зіньковим, Опішним і Млинами в старовинному козацькому роду на Полтавщині народився Григорій Макарович Дугельний, майбутній перший підполковник морської піхоти Армії Української Народної Республіки (УНР). 

Відбулося засідання робочої групи з питань присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій на території Полтавської міської територіальної громади. Серед масиву розглянутих нами питань стала і рекомендація міській раді проголосувати за підтримані полтавцями нові назви вулиць: Подільська (поки що називається на честь колишнього 2-го секретаря міськкому комуністичної партії Радянського Союзу Анатолія Кукоби), Війська Запорозького (Спартака) та Садівництва (поки «Графа фон Гарнієра»). Нагадаю, що на сайті міської ради професор Леонід Булава зареєстрував відповідну петицію, яку запрошую підтримати. А у цьому дописі розповім про контекст проблеми.

Цьогоріч на двадцять дев’ятій і тридцятій сесіях Решетилівської міської ради 8 скликання депутати перейменували 63 вулиці та провулки в населених пунктах громади. Сьогодні у цьому просвітницькому дописі розповідаємо про видатних особистостей, котрі стали патронами вулиць громади.

Тернистий український державницький шлях. — Погляд на Гетьманат, славний рід гетьманців Шеметів та Миколу Міхновського

На 30-й позачерговій сесії Полтавської міськради 8-го скликання депутати затвердили нові назви для 95 вулиць. Рішенню передувало електронне голосування на платформі «E-DEM» у міській громаді. Серед іншого полтавці підтримали й увічнення пам’яті полеглих Героїв народної російсько-української війни. Сьогодні розповімо про них. Попередні матеріали з теми: тут, і про Антона Грицая тут.

Пам’ятники Симонові Петлюрі споруджені у Вінниці, Рівному, Польщі. Тепер встановлять і в Полтаві — місті, де народився відомий державотворець. Таке рішення затвердила переважною більшістю голосів Полтавська обласна рада. На останньому сесійному засіданні голова обласної ради Олександр Біленький питання фінансування зведення пам’ятника голові Директорії Української Народної Республіки запропонував внести до обласної програми збереження культурної спадщини на 2021-2022 роки.