З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті та депутатки Лубенської міської ради Аліни Савки у Лубенській міській територіальній громаді стартував процес деколонізації і дерадянізації топоніміки. Створено офіційну робочу групу.

Бібліотека-філіал № 7 (мікрорайон «Половки») Полтавської міської централізованої бібліотечної мережі спільно з громадськістю провела патріотичну годину «Конституція — оберіг нашої державності». Захід присвятили 26-ій річниці ухвалення Конституції України.

21 червня 2022 року виповнилося 125 років від дня народження всесвітньовідомого вченого у галузі теорії підвалин космічного польоту, інженера, винахідника — полтавця за народженням Юрія Васильовича Кондратюка (Олександра Гнатовича Шаргея) (1897 ~1942). Полтавський музей авіації і космонавтики з цієї нагоди провів днями низку урочистих заходів.

Нещодавно у видавництві «Гадяч» побачила світ історично-краєзнавча книга «Полтавська діаспора. Велика енциклопедія–Лохвиця, Полтавщина, Україна, Европа, Австралія, Америка. — Українці, московити, євреї… Біографічні інформації, нариси, статті, рефлексії, есеї, довідки, листи». Автор й упорядник Олександр Панченко — доктор права, приват-доцент Українського Вільного Університету (Мюнхен, ФРН), член Національної спілки журналістів України, Національної спілки краєзнавців України, Асоціації українських письменників, науковець, дослідник, письменник, автор 20-ти книг політичної публіцистики та україністики, упорядник 22-ох книг споминів і збірок статей про визначних діячів українського національно-визвольного руху.

З радянських часів комуністичного діяча й воєначальника Михайла Кирпоноса (12 січня 1892 — 20 вересня 1941 року) звикли шанувати як героя: командувач великим військовим округом і найпотужнішим фронтом, Героя СРСР отримав за вдалу військову операцію, загинув у боротьбі з нацистським агресором. Так, неподалік Лохвиці, в урочищі Шумейкове йому присвятили величезний меморіал, у Лохвицькій, Сенчанській та Заводській громадах Миргородського району на честь цього військовика названо низку вулиць, площ, провулків. Проте, не все так просто й трафаретно.

Публічний простір села Крячківка, що підпорядковане Пирятинській міській раді Лубенського району очищено від погруддя одного із провідних ідеологів комуністичного режиму, російського сталінського письменника Максіма Горького (Пєшкова).

Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті отримав з низки виконкомів територіальних громад Полтавщини відповіді з приводу ініціатив щодо перейменування вулиць та провулків на честь російського полководця Алєксандра Суворова. У листах, що були скеровані через гарячу урядову лінію кабінету міністрів зазначалося, що ці топоніми є елементом радянської наочної агітації та пропаганди, яка втратила значення після відновлення Україною незалежності.

Топоніми, що присвячені Зої Космодем’янській – один із цілої низки ідеологічних маркерів СРСР, правонаступником якого є держава-агресор росія. Попри те, що декомунізаційний закон Верховна Рада схвалила ще шість року, досі не подолано цей шкідливий спадок «імперії зла». Зокрема за даними Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті у Полтавській області нараховується 27 незаконних назв вулиць і провулків на честь Зої Космодем’янської.

Після повномасштабного військового вторгнення російської федерації на територію України міський голова Кременчука Віталій Малецький ініціював процес перейменування назв об’єктів топоніміки, які є окупаційними радянськими, комуністичними та російськими імперськими маркерами.

До Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) надійшла відповідь на звернення щодо необхідності демонтажу незаконних знаків «Комсомольськ» на в’їздах до міста Горішні Плавні. Міський голова Дмитро Биков стверджує, що демонтаж «не на часі», бо на знаках розмістили, начебто, патріотичні гасла і додав відповідні світлини із зображенням відомого ненормативного вислову українського моряка у бік російських окупантів. У мерії заявили, що так висловили свою позицію і засудили російську агресію.