Полтавський офіс Інституту нацпам’яті ініціює переміщення погруддя Ватутіна до «Парку радянського періоду»
У роки ІІ Світової війни осередки Організації українських націоналістів (ОУН) діяли на всій території України, включаючи і Полтавщину, і Крим і Донбас. ОУН виходила тоді на якісно новий щабель розвитку. Організація, яку ще у 1929 році створила група ветеранів УНР, визвольної боротьби, інтелектуалів, переросла тоді в загальнонаціональний рух. Стратегічну мету, яка лишилася незмінною (а це — Самостійна Українська Соборна Держава), доводилося відстоювати у боротьбі з двома страшними режимами-монстрами — комуністичним сталінським і націонал-соціалістичним гітлерівським. Вироблену ОУН символіку піднімають нинішні захисники України у війні з росією. Їхній гімн «Зродились ми великої години» став маршем Збройних сил України, а організаційне привітання «Слава Україні! Героям слава!» — офіційний привіт ЗСУ. У Кременчуці на Полтавщині нещодавно у межах деколонізації рішенням сесії міської ради один із провулків міста перейменували на честь Дмитра Барковського. Це учасник підпілля ОУН, який проживав якраз у цьому провулку.
Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті до Дня незалежності
Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті
12 лютого минуло 140 років із дня народження Євгена Мишковського (1882-1920), військового діяча, генерал-хорунжого Армії УНР, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті. Пам’ятна дата з ініціативи Інституту нацпам’яті та згідно з Постановою Верховної Ради цьогоріч відзначається на державному рівні.
Сьогодні Україна бореться за звільнення від російських окупантів. Воїни сучасних ЗСУ цей нелегкий шлях пройдуть до кінця й завершать розпочате сто років тому. Столітня війна за незалежність розпочалася після III Універсалу
17 серпня минуло 140 років із дня народження Івана Кобилка (1882-1951), військового і громадського діяча, першого помічника комісара шляхів, політв’язня польських, російських і німецьких тюрем. Пам’ятна дата цьогоріч відзначається з ініціативи Інституту нацпам’яті та згідно з Постановою ВР на державному рівні.
Нові назви для 27 вулиць та провулків затвердили нещодавно на сесії Кременчуцької міськради. Попередньо згідно з рекомендаціями депутатів, громадських активістів, наукових співробітників Інституту історії України Національної академії наук України та регіонального представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара на засіданнях Комісії з питань найменування об’єктів топоніміки, увічнення пам’яті видатних діячів і подій, встановлення пам’ятних знаків у межах Кременчуцької міської територіальної громади уклали перелік об’єктів топоніміки з 136 назв, які є окупаційними радянськими, комуністичними та російськими імперськими маркерами. У народному голосуванні взяли участь 15 тисяч мешканців наддніпрянського міста: 85% онлайн та 15% письмово. Депутати міськради на голосуванні затвердили проєкт комісії з невеликими поправками. Серед нових назв — постаті і формації боротьби за незалежність у 20 столітті.
Нові для 27 вулиць та провулків затвердили нещодавно на 16-ій сесії Кременчуцької міської ради. Цьому передувало засідання Комісії з питань найменування об’єктів топоніміки, де розглянули варіанти назв вулиць, які перемогли на народному голосуванні. Учасники комісії врахували пропозиції громадськості, воїнів ЗСУ, краєзнавців, Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті та підсумували результати волевиявлення. Це 15062 голоси: 85% онлайн та 15% письмово. Депутати міськради на голосуванні затвердили проєкт комісії з невеликими поправками. Наступний етап голосування з варіантами для нових назв ще 30 вулиць стартував 17 серпня.
Днями мешканцям Новоселівської громади Полтавського району представили остаточний варіант меморіального знаку Михайлу Гаврилку. За нього проголосували 49% опитаних респондентів-мешканців громади. Також команда скульпторів та архітекторів врахувала побажання громадськості та Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Знак буде невдовзі виготовлений та встановлений восени неподалік вулиці Михайла Гаврилка у в сквері його ж імені у селі Рунівщина неподалік Полтави. Про це йшлося на брифінгу для полтавських журналістів.