Український інститут національної пам’яті (УІНП), Полтавська обласна військова адміністрація і Полтавська обласна рада провели дистанційний комунікативний захід (семінар) для державних службовців обласної та районних військових адміністрацій, а також посадовців органів місцевого самоврядування Полтавщини. Слухачами стали 86 посадових осіб гуманітарної сфери. Семінар «Актуальні питання декомунізації/деколонізації у контексті протидії російській агресії у сфері національної пам’яті» відбувся на базі Полтавського регіонального центру підвищення кваліфікації. 

Майбутня засновниця та керівниця Українського Червоного Хреста на Волині, письменниця, громадська діячка, перекладачка, науковиця, просвітянка, журналістка, поліглотка (володіла французькою, німецькою, чеською, англійською мовами),етнографка Харитина Кононенко народилася 18 жовтня 1900 року в селі Миколаївка Кременчуцького повіту (нині це село Кобеляцької міської територіальної громади Полтавського району). Про цю неймовірну жінку не так багато інформації у відкритих джерелах. Її доля дещо перегукується із шляхом ще однієї видатної українки — Олени Теліги. Обидві сильні, обидві навчалися в Чехословаччині в одній академії, відвідували гурток бандури В. Ємця, обидві жили в ритмі з Україною, жертовно, і померли за неї. Але, якщо про Телігу вже нарешті заговорили, то про Харитю здебільшого мовчать.

Рішення Експертної ради Міністерства культури та інформаційної політики з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму щодо подальшого існування в публічному просторі м. Полтава пам’ятників, встановлених у часи Російської імперії та пов’язаних з перемогою Московського царства в Полтавській битві 8 липня 1709 року над союзними військами України та Швеції оприлюднено на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади-Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Про це на семінарі «Актуальні питання декомунізації/ деколонізації у контексті протидії російській агресії у сфері національної пам’яті» для державних службовців обласної та районних військових адміністрацій, посадових осіб органів місцевого самоврядування Полтавської області повідомив кандидат історичних наук, начальник відділу аналізу українського державотворення Управління наукового забезпечення УІНП Ігор Каретніков.

Цьогоріч з ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою Верховної Ради на державному рівні відзначається знакова дата-80-річчя створення Української повстанської армії (УПА), стратегічною метою якої було відновлення Української держави. Сьогодні у межах інформаційної кампанії Полтавського офісу УІНП оповідаємо про уродженця Полтавщини, професора-хірурга Бориса Андрієвського.

На останній сесії Кременчуцької міської ради депутати затвердили нові назви для 29 вулиць і провулків, які перейменовують у процесі деколонізації. Серед нових назв — постаті і події народної російсько-української війни за незалежність. Детальніше про них розповіли у Полтавському офісі УІНП.

Після звернення Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та активістів ГО «Декомунізація. Україна» на урядову лінію Кабміну у низці громад Полтавщини демонтували комуністичну символіку.

Рішенням недавньої сесії Кременчуцької міської ради у межах процесів декомунізації/деколонізації перейменовано вулицю Молодогвардійську на честь борця за незалежність у 20 столітті, політичного та військового діяча, головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Під час онлайн-волевиявлення за варіанти нових назв саме ця пропозиція громадськості і експертів набрала серед мешканців наддніпрянського міста найбільшу кількість голосів.

Відбулася сесія Білоцерківської сільської ради Миргородського району. Серед іншого народні обранці схвалили рішення щодо перейменування 28 вулиць і провулків у селах громади, які звеличували, увіковічували, пропагували або символізували СРСР або Росію — терористичну державу-окупанта.

21 жовтня 1672 в селі Косуті (нині це територія Білорусі) в сім'ї родовитої шляхти чеського походження народився Пилип Орлик — український політичний і військовий діяч, Генеральний писар та гетьман Війська Запорозького (у вигнанні), публіцист і дипломат, співавтор «Пактів і конституцій прав і вольностей Війська Запорозького» — конституційного акту, який вважається першою українською Конституцією. Життя і діяльність Пилипа Орлика пов’язані з Полтавщиною, на його честь названо одну із центральних вулиць Полтави, Гадяча, Кременчука, інших сіл і міст краю, а у музеї «Поле Полтавської битви» створено розділ експозиції.

Позиція тих хто, заперечує доцільність демонтажу пам’ятників московитського побєдобєсія і перенесення їх на територію музею Полтавської битви, дивує з трьох причин.