14 жовтня відзначатимемо День захисника України та 80-річчя створення Української повстанської армії (УПА) Щоб вшанувати захисників і захисниць України та воїнів УПА Інститут нацпам’яті розпочинає інформкампанію під гаслом «Боролись! Боремось! Поборемо!».

Правління Полтавського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка виступило із офіційною заявою, у якій рішуче підтримано рекомендації експертної ради при Міністерстві культури щодо демонтажу колоніальних пам’ятників, встановлених росією на честь перемоги у Полтавській битві та остаточного загарбання Гетьманщини.

На офіційному сайті Лубенської міської ради повідомили, що до 5 жовтня у громаді триває громадське обговорення пропозицій щодо нових назв топонімів, які є окупаційними радянськими, комуністичними та російськими імперськими маркерами.

Відбулася чергова сесія Кременчуцької міської ради. Депутати затвердили нові назви ще 30 вулиць, провулків та проїздів, які перейменовуються у процесі деколонізації/дерусифікації. Процес голосування проводився з 17 серпня до 6 вересня включно у електронній формі на офіційному сайті громади.

Відбулася чергова сесія Кременчуцької міської ради. На основі волевиявлення містян депутати затвердили нові назви ще 30 вулиць, провулків та проїздів, які перейменовуються у процесі деколонізації/дерусифікації. Голосування у Кременчуцькій громаді проводилося з 17 серпня до 6 вересня включно у електронній формі на офіційному сайті громади.

Відбулося засідання Полтавського міськвиконкому, на якому погоджено встановлення у Полтаві меморіальної дошки українському історику, учасникові боротьби за незалежність України у ХХ столітті В’ячеславу Липинському.

Сесія Пирятинської міської ради Лубенського району Полтавської області прийняла рішення щодо перейменування 53 вулиць і провулків у населених пунктах громади, які звеличували, пропагували й символізували СРСР або Росію — терористичну державу-окупанта.

152 роки тому, 26 вересня 1870 року у повітовому містечку Хорол на Полтавщині народився військовий діяч доби УНР Сергій Дядюша. Згідно з Постановою Верховної Ради та з ініціативи Українського інституту національної пам’яті у 2020 році 150-річний ювілей генерал-поручника Армії УНР Сергія Дядюші відзначався на державному рівні про пам’ятні дати та ювілеї. Тож два роки тому за сприяння Полтавського офісу Інституту нацпам’яті та тодішнього голови РДА, нині депутата міської ради Романа Гловацького на приміщенні школи І-ІІІ ступенів №1 м. Хорол Полтавської області два роки тому до свята Дня захисника України було встановлено меморіальну дошку, що стало додатковим стимулом до вивчення його особистості. Адже постать Дядюші лишається маловідомою для багатьох мешканців Хорольської громади. Тож вирішив провести пошуки місць пов’язаних з діячем, з’ясувати його предків, чи залишилися нащадки тощо.

29 квітня 1918 року в Києві (тепер на тому місці кінотеатр «Україна») за участі понад 6 тисяч делегатів відбувся Всеукраїнський хліборобський конгрес, який проголосив Павла Скоропадського гетьманом. Він проголосив Українську Державу, ухвалив Закони про тимчасовий державний устрій України. Ними встановлено форму правління — Гетьманат та порядок здійснення гетьманської влади. Українська Держава — це одна з форм української державності, створеної в ході Української революції 1917–1921 років. Багато зусиль гетьман докладав до військового будівництва. Як професійний військовий Павло Скоропадський усвідомлював значення національних збройних сил. Для їх формування планувалося створити 8 територіальних корпусів і 5 кінних дивізій. Сьогодні розповімо про двох військовиків з Полтавщини періоду гетьманату.

З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті створено комісії з перейменування обє’ктів топоніміки населених пунктів у територіальних громадах, а саме: у Краснолуцькій, Великосорочинській Великобудищанській та Сенчанській Миргородського району, у Терешківській, Новоселівській Полтавського району та у Козельщинській Кременчуцького району. Також затверджено склад цих комісій.