Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті до Дня захисників і захисниць України — 2023

Рішенням за №966 15-ої сесії Глобинської міської ради Кременчуцького району перейменовано 76 об’єктів топонімії. Зокрема, у нових назвах увічнено княгиню Ольгу, Лесю Українку, Степана Бандеру, Романа Шухевича, Героїв Крут, Січових стрільців, Василя Стуса, Петра Яцика, Григорія Сковороду, Остапа Вишню, Максима Залізняка.

На Полтавщині налічується понад двісті об’єктів, які є символікою СРСР та російської імперської політики. Згідно із Законом «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» незаконні споруди планують зняти з обліку, для того, щоб невдовзі демонтувати або іншим чином усунути із публічного простору. Більшість із них — у Полтавському районі. Це попередня кількість, остаточна цифра буде відома після обґрунтувань та висновків Полтавського офісу Українського інституту нацпам’яті.

Цьогоріч, 29 червня виповнилося 125 років від дня народження уродженця хутора Скажениковий біля Лютеньки, борця за незалежність України у 20 ст., воїна Армії УНР, отамана антибільшовицького повстанського загону Леонтія Христового. 17 серпня 1920 року трагічна дата в історії Полтавщини-день спалення Лютеньки армією червоної росії задля жорстокого придушення народного повстання Христового. З цієї нагоди у червні, серпні та вересні з ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті у Лютенській сільській громаді Миргородського району відбулася низка заходів.

Під головуванням секретаря Лубенської міської ради Маргарити Комарової відбулося чергове засідання комісії з реалізації державної політики відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу на території Лубенської територіальної громади. Присутні обговорили питання усунення з публічного простору ворожих маркерів СРСР та затвердили перелік вулиць по місту Лубни, які буде перейменовано.

12 вересня 1903 року у Полтаві відбулось ВІДКРИТТЯ ПАМ’ЯТНИКА ІВАНУ КОТЛЯРЕВСЬКОМУ. Попри те, що кошти на пам’ятник було зібрано українською громадськістю ще у 1895-98 рр., російська імперська влада всіляко відтерміновувала надання дозволу на його встановлення. Та завдяки наполегливим спільним зусиллям українських інтелектуалів-патріотів заборони здолали. Стаття про початок робіт по зведенню пам’ятника Котляревському — один з перших журналістських дописів Симона Петлюри, надрукованих у «Літературно-науковому вістнику». (Через цензурні заборони української преси на підросійськіій Україні тоді не існувало, тому часопис, що виходив у Львові, був виданням, яке об’єднувало авторів Галичини, Буковини та Наддніпрянщини). Далі стаття журналіста і літературного оглядача та майбутнього голови Директорії Української Народної Республіки Симона Петлюри.

Дні вересня у календарі пам’ятних дат cповнені різних важливих подій. Серед 23 вересня-день вигнання нацистів з Полтави та інші дні вересня, коли із сіл і міст нашого краю було вигнано гітлерівських злочинців. Водночас згідно з ідеологічними канонами комуністів -це дні так званого «освобождєнія» Полтавщини. Так вирішили комуноідеологи ще в період радянської окупації червоною росією, тобто у СССР. Насправді, це дні вигнання націонал-соціалістичного режиму і повернення комуністичного. Перемогу режиму Колими над режимом Бухенвальду аморально тлумачити як «освобождєніє». На основі чинного законодавства у сфері державної політики національної пам’яті, даних з офіційних сайтів Українського інституту національної пам’яті (УІНП) й глосарію, що його затвердив секретар РНБО Олексій Данілов оприлюднюємо інформацію-роз’яснення.

У Полтаві рішеннями сесії міськради вулицю Лідова перейменовано на «Просвіти», сталініста Зигіна на капітана Кісельова (Герой російсько-української війни, захисник острова Зміїний), а російського військового діяча СРСР Ляхова на честь героя полку «Азов» Антона Грицая. Втім, досі на цих вулицях «красуються» старі, незаконні анотаційні дошки, на яких міститься неправдива інформація про назви вулиць. Тож наявність цих дошок у публічному просторі є порушенням декомунізаційного та деколонізаційного законодавства.

«Я не хочу тікати. Я хочу жити вільно на своїй землі» — це слова головного героя повнометражного історичного художнього фільму «Довбуш». Нині, у час війни на виживання української нації вони сприймаються ніяк не пафосно, радше, навпаки-буквально. Переглянув фільм ще на день Незалежності у нашому кінотеатрі «Мультиплекс. Полтава», що розташований у нас на Браїлках, по вулиці Героїв ОУН. Добротне кіно, раджу відвідати доки не пізно. До завершення прокату у Полтаві лишилося кілька днів.

У Миргороді на Полтавщині з’явилася вулиця імені полеглого героя, військовослужбовця ТрО ЗСУ, депутата міської ради Анатолія Карбана. Також згідно з ухвалою Миргородських депутатів зʼявилися вулиці в пам’ять побратимів Анатолія Карбана — Олександра Федорченка та Віталія Шевченка (раніше це була вулиця радянського військового діяча, героя СРСР Василя Лазоренка). А в селі Кибинці вулицю Привокзальну перейменовано на честь полеглого воїна ЗСУ Олега Бабенка. Відповідне рішення у п’ятницю, 8 вересня, ухвалила Миргородська міськрада. «За увічнення памяті Анатолія Карбана проголосувало 24 присутніх на засіданні депутатів міськради, „проти“ — жодного», — розповіла інтернет-виданню «Новинарня» донька героя Аліна.