Героїв Майдану, Захисників України, Косачів, Олеся Гончара: у Інституті нацпам’яті розповіли про нові назви вулиць Гадяча
Торік, у квітні депутати Гадяцької міської ради перейменували понад 30 площ, вулиць, провулків Гадяча. З цієї теми публікували статті «Історія Гадяча у назвах вулиць: гетьмани, козацькі полковники й літописці», «Декомунізація топоніміки Гадяча: нові назви вулиць увічнюють епоху УНР» та «Декомунізація Гадяча: вулицю Маркса перейменували на честь заступника міністра юстиції УНР, музикознавця Климента Квітки». Сьогодні ж оприлюднюємо завершальний просвітницький допис з цього циклу матеріалів.
Ім’я Котовського викреслено з карти Гадяча, а натомість постав провулок Героїв Майдану. Так увічнено боротьбу за незалежність України від імперської Росії, коли під час Революції Гідності українці провели найбільшу проєвропейську демонстрацією в історії європейського континенту. Це найтриваліший мітинг останнього часу. Безперервно простояв 92 доби.
А вулицю і провулок Тельмана перейменовано на честь Захисників України. Так пошановано пам’ять борців за волю України різних історичних періодів: козаків, воїнів УНР, УПА й сучасних ЗСУ. Провулок Гайдара перейменовано на Косачів - у знак шани до українськогокозацько-старшинського роду, що дав Україні культурних та громадських діячів. Найвідомішими є уродженка Гадяча Олена Пчілка (Ольга Косач) – письменниця, діячка «Просвіти» та її донька - поетеса Леся Українка (Лариса Косач).
Олена Косач-Пчілка
Низці топонімів повернули історичні назви. Так вони називалися здавна. Це підтвердили і старожили Гадяча, і архівні довідки, над якими працював очільник спілки «Українська культурна спадщина» Олексій Новіков. Тож вулиці Радянській повернули історичну назву Зелена, а вулиці Калініна - Староковальська. Ще цілий пласт історичних назв складають питомо християнські православні. У Гадячі діяли Петропавлівський, Михайлівський, Преображенський православні храми. Тож площі і провулку Піонерським повернули назву Петропавлівська, адже в Гадячі здавна шанують святих апостолів Петра і Павла. Символічно, що вулиця та провулок імені червоного бузувіра Дзержинського отримали назву Михайлівська. «Небесний оборонець України», «небесний командир» українського війська – так віруючі українці називають архистратига Михаїла, чий день Православна церква України відзначає 21 листопада.Так само торжеством справедливості стало перейменування вулиці і провулку червоного безбожника і пропагандиста Ніколая Островського на Преображенську (свято Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа встановлено на згадку про євангельську подію, коли троє апостолів побачили Ісуса Христа у всій його Божественній величі). До речі, провулок 1-й Червоний і 2-й Червоний тепер отримали назву 1-й Пасічний і 2-й Пасічний.
Вулицю Терешкової депутати Гадяцької міськради перейменували на Героїв Чорнобиля. Вулиця і провулок Якова Свердлова тепер Підлісна / Підлісний, а вулиця і провулок щорса - Пагорбна / Пагорбний.
Олесь Гончар
Вулицю і провулок Енгельса перейменували на честь українського письменника Олеся Гончара, який переймався збереженням українських пам’яток, української мови, літератури. Долучився до багатьох проектів, зокрема з відновлення музею Івана Котляревського в Полтаві. У Державному архіві Полтавської області зберігаються документи про його перебування на Полтавщині, в тому числі і Гадячі. Перший сильний удар з боку комуністичної цензури чекав після публікації його твору «Модри Камінь». А ще запропонували написати роман про УПА «так, як треба», але Олесь Гончар відмовився: «Правду ви мені все одно не дасте написати, а неправду — не хочу!» Роман «Собор» комуністична система так само нещадно критикувала і вилучила з літературного процесу на два десятиліття. Навіть загрожував арешт, але партійне керівництво врешті-решт відмовилося від цього, щоб не робити письменника-фронтовика символом інакодумства. У жовтні 1990 року українські студенти на Майдані Незалежності у Києві оголосили голодування, яке згодом отримало назву «Революція на граніті». Гончар висловив їм свою підтримку і написав заяву про вихід із комуністичної партії. Цей крок став прикладом для багатьох українців, які слідом теж виходили із компартії, чимало робили це прилюдно.
