Торік, у квітні депутати Гадяцької міської ради перейменували понад 30 площ, вулиць, провулків Гадяча. З цієї теми публікували статті «Історія Гадяча у назвах вулиць: гетьмани, козацькі полковники й літописці», «Декомунізація топоніміки Гадяча: нові назви вулиць увічнюють епоху УНР» та «Декомунізація Гадяча: вулицю Маркса перейменували на честь заступника міністра юстиції УНР, музикознавця Климента Квітки». Сьогодні ж оприлюднюємо завершальний просвітницький допис з цього циклу матеріалів.

Соціологічна група «Рейтинг» в межах проекту «Народний ТОП» продовжила дослідження видатних українців усіх часів. За допомогою відкритого питання респонденти, не отримуючи жодних списків чи підказок, називали імена відомих особистостей, котрих вони вважають достойними цього рейтингу.

Депутати Гадяцької міської ради цьогоріч перейменували понад 30 площ, вулиць, провулків Гадяча. Враховано низку ініціатив Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП). З ініціативи регіонального представника УІНП в Полтавській області Олега Пустовгара та депутатки Гадяцької міської ради Катерини Кулик у гетьманській столиці увічнено видатних діячів культури та Української революції 1917-21 рр. Зокрема, на засіданні двадцять другої позачергової сесії Гадяцької міської ради восьмого скликання прийнято рішення про перейменування вулиці Карла Маркса на честь Климента Квітки — чоловіка Лесі Українки, правника, засновника української музичної етнографії, музикознавця. Сьогодні коротко розповімо про цю видатну особистість.

До 150-річчя від дня народження видатної української поетеси, драматургині, першої української модерністки та громадської діячки Лариси Косач-Квітки, відомої світові як Леся Українка, Український інститут національної пам’яті підготував інформаційні матеріали «Династія» про родини Драгоманових і Косачів. Зокрема, про Ольгу та Михайла Драгоманових, Петра Косача та його двох синів і трьох доньок, найбільш знана з яких — Леся.

До 150-річчя від дня народження Лесі Українки Лубенська публічна бібліотека імені Володимира Малика підготувала буктрейлер на драматичну поему «Бояриня».

Кафедра української літератури Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира Короленка долучилися до урочистих заходів з нагоди 150-річчя від дня народження Лесі Українки.

150-річчю з дня народження видатної інтелектуалки планетарного масштабу, письменниці-патріотки та громадської діячки Лесі Українки Український інститут національної пам’яті (УІНП) присвятив на своїх онлайн-ресурсах цикл інформаційних заходів, покликаних розкрити маловідомі грані особистості й творчості знакової постаті української культури. У просвітницькому онлайн-«круглому столі» УІНП «Леся Українка єднає» взяли участь представники Полтави, Києва, Луцька, Вінниці, Одеси, Дніпра, Харкова. Зустріч транслювалася на офіційному каналі УІНП в ютубі

З нагоди 150-річчя від Дня народження Лесі Українки за підтримки Полтавської обласної ради і Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської облдержадміністрації готується до друку книга «Леся Українка і Полтавщина» про полтавську складову життя видатної інтелектуалки і письменниці.

Співробітники Полтавської універсальної обласної наукової бібліотеки ім. Котляревського провели онлайн-презентацію відеопроєкту «Лесине слово й сьогодні лунає: відеочитання». Учні шкіл, мовознавці, освітяни, відомі полтавці прочитали свої улюблені вірші Лесі Українки.

Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка) — поетка, прозаїкиня, драматургиня, перекладачка, публіцистка, літературознавка, активна громадська діячка кінця ХІХ — першого десятиліття ХХ століття. 150-річчя від дня її народження з ініціативи Українського інституту національної пам’яті та згідно з Указом Президента відзначається на державному рівні. Єдина п’єса з історії російсько-українських стосунків «Бояриня» була написана Лесею під час лікування в Єгипті у 1910 році, а опублікована вже після смерті авторки у 1914-му. А вперше театральну постановку «Боярині» зробив театр Миколи Садовського у тодішній тимчасовій столиці Української Народної Республіки (УНР) — Кам’янець-Подільському, де перебував Уряд УНР. Прем’єру 1919 року відвідали більшість членів Директорії УНР та очільників тодішньої України на чолі із Симоном Петлюрою.