130-річчя Степана Лазуренка: у Гадячі вшанували полковника Армії УНР
29 грудня, на базі комунального закладу «Гадяцька публічна бібліотека ім. Лесі Українки» відбулося просвітницьке онлайн відеозібрання «Вчора Армія УНР — сьогодні ЗСУ! До 130-річчя видатного гадячанина Степана Лазуренка».
Пошанування Героя УНР організували відділ культури і туризму Гадяцької міської ради, Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки, Державний архів Полтавської області та Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП).
Пам’ятна дата — 130-річчя із дня народження Степана Лазуренка (28 грудня 1892 р. — 27 лютого 1969 р.), уродженця Гадяча, військового діяча, полковника Армії УНР, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті, з ініціативи УІНП та згідно з Постановою Верховної Ради цьогоріч відзначається на державному рівні. Тож ініціатор заходу, регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар у вступному слові зауважив: «Сучасна Україна — правонаступниця Української Народної Республіки, а сучасна РФ — правонаступниця СРСР. Сто років тому проти УНР вели війну червона і біла росії. Нині війну веде путінська росія: наша столітня війна за незалежність триває. Важливо плекати пам’ять про борців за незалежність усіх історичних періодів — як воїнів Армії УНР, так і сучасних ЗСУ. А біля витоків наших збройних сил стояв саме гадячанин Степан Лазуренко, який брав активну участь в Українській революції 1917-21 рр., був спочатку курінним, а з 16 листопада 1918 р., — командиром Першого українського козацького імені гетьмана Б. Хмельницького полку, — який, на думку багатьох дослідників, і започаткував відродження національної Української Армії».
Спікером заходу став дослідник життєвого шляху Степана Лазуренка, знаний історик, перший заступник директора Державного архіву Полтавської області Тарас Пустовіт. Йому пощастило тривалий час спілкуватися із сином Степана Лазуренка п. Сергієм, який до жовтня 2017 року мешкав у Детройті (відійшов у засвіти 11.10.2017 р.). «Цей відкритий і щирий чоловік у своєму серці проніс святочну любов до свого коріння, землі своїх батьків, рідної мови. Сергій Лазуренко не тільки підтримував відносини з Полтавою, а й по можливості допомагав Свято-Успенському кафедральному собору. У серпні 1995 р. він, зі своєю донькою Олею, відвідав Полтавщину. То були дні, сповнені роздумів і хвилювання. У м. Полтаві залишилось чимало місць, пов’язаних з життям цієї родини. І коли п. Сергій ходив вулицями свого дитинства (Соборності, Стрітенській, Шолом-Алейхема, Пилипа Орлика, Соборному майдані) по-синівському та зі святістю сприймав все, що навівало йому спогади. Треба було у ці хвилини бачити очі цієї літньої людини, щоб зрозуміти його душевний стан», — поділився з присутніми своїми спогадами і враженнями Тарас Пустовіт.
Він продемонстрував світлини, що пов’язані з життям гадячанина, записи у метричній книзі про його народження, розповів про Лазуренка як співтворця першої регулярної української військової частини і як особистість, котра усвідомлювала вже понад 100 років тому необхідність збройної боротьби за Українську Державу.
Олег Пустовгар і Тарас Пустовіт наголосили, що постать Степана Лазуренка заслуговує на увічнення пам’яті у назвах вулиць, меморіальних дошках, створення документальних фільмів.
Детальніше про Степана Лазуренка читайте у науково-популярному матеріалі Тараса Пустовіта https://poltava.to/project/7615/
