Прихильники деколонізації (процесу всеохопного позбавлення шкідливого російського імперського спадку) та громадського руху «Декомунізація. Україна» провели флешмоб біля «пам’ятника» московському царю Пєтру I у Полтаві. Зокрема, громадські активісти встановили поруч унітаз із написами «Zдесь ср**ъ Пьотръ» та «Не на часі».

Рішенням суду згідно із Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» заборонено діяльність Комуністичної партії. Згідно з дослідженням громадського руху «Чесно» компартія володіє найбільшою кількістю майна з-поміж заборонених проросійських партій. Серед нерухомості, що належить комуністам встановили й квартиру в центрі міста Горішні Плавні Полтавської області.

Депутати Гадяцької міської ради перейменували понад 30 площ, вулиць, провулків Гадяча. Враховано низку ініціатив Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП), зокрема регіонального представника в Полтавській області Олега Пустовгара та депутатів міської ради Катерини Кулик й Валерія Нижника. Окрім гетьманів, козацьких полковників, літописців у гетьманській столиці увічнено й події та діячів часів УНР.

У Полтавській громаді готуються до масштабної зміни назв вулиць у межах деколонізації. Новим етапом стало засідання робочої групи з питань присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій на території Полтавської міської територіальної громади, в якому вперше взяли участь представники старостинських округів.

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім’я нині російські окупанти використовують як ідеологічну зброю: «Херсон — полуденный край России», — банер з цією цитатою розвісили російські окупанти у Херсоні. На його честь у Полтаві в часи СРСР встановили пам’ятник, а ще на Полтавщині налічується 120 назв вулиць, провулків, площ, проспектів його імені. Сьогодні мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна (1799-1837).

Інформаційний матеріал Українського інституту національної пам’яті

Голосувати можна як на сайті мерії Кременчука, так і в контактних центрах. З 18 липня розпочинається процес голосування за перейменування вулиць Кременчука в рамках процесів деімперіалізації (декомунізації, дерусифікації, дерадянізації, деколонізації). Відповідне рішення затвердили 14 липня, на комісії з увічнення пам’яті і перейменування міських об’єктів.

На засіданні двадцятої сесії восьмого скликання Козельщинської селищної ради її депутати затвердили статут та назву місцевого комунального музею. Відтепер він називатиметься «Мануйлівський літературно-краєзнавчий музей».

У місті Кобеляки Полтавського району на вимогу Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) комунальні служби місцевої територіальної громади демонтували незаконний комуністичний пам’ятний знак.

За даними Полтавського офісу УІНП в населених пунктах Полтавщини досі є чинними 54 топоніми на честь Горького, а пам’ятники йому дотепер бовваніють у місті Решетилівка (територія і власність ТОВ «Бурат-агро») та у с. Середняки Петрівсько-Роменської сільської ради Миргородського району та у с. Загребелля Чорнухинської громади Лубенського району Полтавщини. Чому для України, яка бореться за власну свободу, демократію, незалежність із російським імперіалізмом, ця особа є одним із символів духовного та фізичного рабства? Чому очищення топонімічного і меморіального простору від цієї постаті так важливо?