26 липня виконком Новоселівської сільської ради провів нараду з працівниками закладів культури цієї територіальної громади. Головував очільник громади Євген Бова.

Згідно з рішенням виконкому Полтавської міської ради 27 липня комунальні служби демонтували меморіальну дошку фельдмаршалу Російської імперії Іванові Паскевичу. Дошка знаходилася на стіні будинку міського РАЦСу на вул. Соборності, 8. У додатку до рішення міськвиконкому від 7 липня ц.р. зазначалося, що демонтувати дошку потрібно з метою відродження української національної свідомості. Зняти зі стіни портрет російського фельдмаршала мали робітники КП «ЖЕО № 2». Меморіальну дошку Івану Паскевичу передадуть на зберігання до Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

26 липня відбулася нарада з працівниками закладів культури Новоселівської сільської ради Полтавського району за участі голови громади Євгена Бови, начальниці відділу культури, молоді, спорту та туризму Юлії Загреби, начальниці відділу охорони культурної спадщини Департаменту культури і туризму Полтавської облдержадміністрації Олесі Старолат та регіонального представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара. Серед іншого розглянули питання деколонізації, декомунізації та створення українського символьного простору у громаді.

З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті та громадського руху «Декомунізація. Україна» в рамках виконання Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» у цілій низці сіл і міст Полтавщини зусиллями комунальних служб прибрали з публічного простору незаконні комуністичні символи. Про це повідомив регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

Прихильники деколонізації (процесу всеохопного позбавлення шкідливого російського імперського спадку) та громадського руху «Декомунізація. Україна» провели флешмоб біля «пам’ятника» московському царю Пєтру I у Полтаві. Зокрема, громадські активісти встановили поруч унітаз із написами «Zдесь ср**ъ Пьотръ» та «Не на часі».

Рішенням суду згідно із Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» заборонено діяльність Комуністичної партії. Згідно з дослідженням громадського руху «Чесно» компартія володіє найбільшою кількістю майна з-поміж заборонених проросійських партій. Серед нерухомості, що належить комуністам встановили й квартиру в центрі міста Горішні Плавні Полтавської області.

Депутати Гадяцької міської ради перейменували понад 30 площ, вулиць, провулків Гадяча. Враховано низку ініціатив Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП), зокрема регіонального представника в Полтавській області Олега Пустовгара та депутатів міської ради Катерини Кулик й Валерія Нижника. Окрім гетьманів, козацьких полковників, літописців у гетьманській столиці увічнено й події та діячів часів УНР.

У Полтавській громаді готуються до масштабної зміни назв вулиць у межах деколонізації. Новим етапом стало засідання робочої групи з питань присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій на території Полтавської міської територіальної громади, в якому вперше взяли участь представники старостинських округів.

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім’я нині російські окупанти використовують як ідеологічну зброю: «Херсон — полуденный край России», — банер з цією цитатою розвісили російські окупанти у Херсоні. На його честь у Полтаві в часи СРСР встановили пам’ятник, а ще на Полтавщині налічується 120 назв вулиць, провулків, площ, проспектів його імені. Сьогодні мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна (1799-1837).

Інформаційний матеріал Українського інституту національної пам’яті