«Маруся Чурай — голос і душа пісенної України». Таку назву має вистава, прем’єра котрої відбулася 30 серпня у Полтавському літературно-меморіальному музеї Панаса Мирного. Автором сценарію є Юлія Корженко, членкиня Полтавського осередку Національної спілки композиторів України. Виставу показали в одній із кімнат музею, де започатковують експозицію «Світлиця Марусі Чурай».

Днями під головуванням першого заступника міського голови Валерія Пархоменка та професора-краєзнавця Леоніда Булави відбулося засідання робочої групи фахівців з питань найменування та перейменування.

Таку назву має книга, яку цими днями презентували у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Автором нового краєзнавчого видання є Анатолій Щербань — історик, керамолог, археолог, доктор культурології, кандидат історичних наук, завідувач кафедри історії, музеєзнавства та пам’яткознавства Харківської академії культури.

Нові назви для 27 вулиць та провулків затвердили нещодавно на сесії Кременчуцької міськради. Попередньо згідно з рекомендаціями депутатів, громадських активістів, наукових співробітників Інституту історії України Національної академії наук України та регіонального представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара на засіданнях Комісії з питань найменування об’єктів топоніміки, увічнення пам’яті видатних діячів і подій, встановлення пам’ятних знаків у межах Кременчуцької міської територіальної громади уклали перелік об’єктів топоніміки з 136 назв, які є окупаційними радянськими, комуністичними та російськими імперськими маркерами. У народному голосуванні взяли участь 15 тисяч мешканців наддніпрянського міста: 85% онлайн та 15% письмово. Депутати міськради на голосуванні затвердили проєкт комісії з невеликими поправками. Серед нових назв — постаті і формації боротьби за незалежність у 20 столітті.

Днями мешканцям Новоселівської громади Полтавського району представили остаточний варіант меморіального знаку Михайлу Гаврилку. За нього проголосували 49% опитаних респондентів-мешканців громади. Також команда скульпторів та архітекторів врахувала побажання громадськості та Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Знак буде невдовзі виготовлений та встановлений восени неподалік вулиці Михайла Гаврилка у в сквері його ж імені у селі Рунівщина неподалік Полтави. Про це йшлося на брифінгу для полтавських журналістів.

Депутати Гадяцької міської ради цьогоріч перейменували понад 30 площ, вулиць, провулків Гадяча. Враховано низку ініціатив Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП). З ініціативи регіонального представника УІНП в Полтавській області Олега Пустовгара та депутатки Гадяцької міської ради Катерини Кулик у гетьманській столиці увічнено видатних діячів культури та Української революції 1917-21 рр. Зокрема, на засіданні двадцять другої позачергової сесії Гадяцької міської ради восьмого скликання прийнято рішення про перейменування вулиці Карла Маркса на честь Климента Квітки — чоловіка Лесі Українки, правника, засновника української музичної етнографії, музикознавця. Сьогодні коротко розповімо про цю видатну особистість.

Зображення-ліпнину державної символіки російської федерації у вигляді двоголових орлів на дзвіниці Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря не демонтували, а закрили іконами.

Очільник Полтавського обласного об’єднання товариства «Просвіта», депутат обласної ради, голова комісії обласної ради з питань регламенту, депутатської діяльності, цифрового розвитку, інформаційної сфери, зв’язків з громадськістю та дотримання прав учасників АТО Микола Кульчинський у соціальній мережі Фейсбук висловив позицію щодо потреби створення Музею боротьби за незалежність у 20-21 ст.

26 липня виконком Новоселівської сільської ради провів нараду з працівниками закладів культури цієї територіальної громади. Головував очільник громади Євген Бова.

Згідно з рішенням виконкому Полтавської міської ради 27 липня комунальні служби демонтували меморіальну дошку фельдмаршалу Російської імперії Іванові Паскевичу. Дошка знаходилася на стіні будинку міського РАЦСу на вул. Соборності, 8. У додатку до рішення міськвиконкому від 7 липня ц.р. зазначалося, що демонтувати дошку потрібно з метою відродження української національної свідомості. Зняти зі стіни портрет російського фельдмаршала мали робітники КП «ЖЕО № 2». Меморіальну дошку Івану Паскевичу передадуть на зберігання до Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.