Полтава позбулася російського імперського маркера — меморіальної дошки фельдмаршалу Паскевичу
Згідно з рішенням виконкому Полтавської міської ради 27 липня комунальні служби демонтували меморіальну дошку фельдмаршалу Російської імперії Іванові Паскевичу. Дошка знаходилася на стіні будинку міського РАЦСу на вул. Соборності, 8. У додатку до рішення міськвиконкому від 7 липня ц.р. зазначалося, що демонтувати дошку потрібно з метою відродження української національної свідомості. Зняти зі стіни портрет російського фельдмаршала мали робітники КП «ЖЕО № 2». Меморіальну дошку Івану Паскевичу передадуть на зберігання до Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
Рішення міськвиконкому базується на рекомендації комісії з питань найменування та перейменування елементів міського середовища та інфраструктури, увічнення пам’яті осіб та подій. На початку червня на засіданні цієї комісії було підтримане звернення регіонального представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара щодо демонтажу.
Меморіальна дошка Паскевичу як російський імперський маркер у Полтаві з’явився Полтави неподалік Спаської церкви та пам’ятника московському царю і кату України Петру I 17 травня 2012 року в часи проросійського режиму Януковича з ініціативи партії регіонів та російської громади. Зрозуміло, що вибір регіоналів як прокремлівської структури впав на фельдмаршала Російської імперії, князя Івана Паскевича. Тоді, у 2012 році владні проросійські сили спробували створити у Полтаві ледь не культ російського військового діяча Паскевича. Окрім помпезного відкриття меморіальної дошки ще й назвали вулицю. Також наказали тодішньому гендиректору ОДТРК «Лтава» Миколі Ляпаненку створити документальний фільм. У Полтавському технічному університеті (ректор Володимир Онищенко) влаштували бучну псевдонаукову конференцію, яка викликала подив учених. Щоб потрапити в приміщення технічного університету, треба було пройти три перевірки. Туди пускали тільки за іменними запрошеннями. Вільний обмін думками не передбачався.
Меморіальна дошка російському військовому діячеві у Полтаві багатьма сприймалася як спроба посварити польський і український народи та як наруга над пам’яттю полеглих воїнів російсько-української війни за незалежність та жертв сучасних російських катів — мирних мешканців Бучі, Бородянки, Маріуполя, сіл і міст Донбасу, Київщини, Чернігівщини, Харківщини, Херсонщини.
«Полтава зробила ще один крок в напрямку деколонізації — процесу всеохопного викорінення українцями шкідливого російського імперського спадку. Все відбулося цивілізовано, без руйнувань, вандалізму, для музею дошка цінна не стільки постаттю Паскевича, як фіксацією певних явищ періоду правління Януковича та тим, що вона... пошкоджена. Невідомі пошкодили її якраз у буремні дні Революції Гідності, коли по всій Україні тисячі українців вийшли на майдани, аби відстояти незалежність, українську ідентичність, вигнати януковича й очиститись від усього, що з ним було пов’язано», — прокоментував рішення комісії Олег Пустовгар.
Довідково: Іван Паскевич — царський сатрап, душитель угорської свободи, народів Кавказу і права рука жандарма Європи, російського імператора Ніколая Першого. Судив членів Кирило-Мефодіївського братства, придушував селянські повстання.
А ще малорос із Полтави є катом польського народу. Кандидат історичних наук Володимир Володько у статті «Іван Паскевич — полководець на службі жандарма Європи» розповідає: «1830 рік. Польща в складі Російської імперії. У Варшаві починається антиросійське народне повстання. Паскевич терміново виїжджає до Польщі як головнокомандуючий. З кривавими боями російські імперські війська пробиваються до міського валу та облаштовують там артилерійські батареї, щоб обстрілювати стару красиву Варшаву. Радісну звістку про падіння Варшави везе до Петербургу князь Суворов, онук славнозвісного генералісимуса, який 37 років тому підніс покорену Варшаву імператриці Катерині ІІ. «Ти помстився за Росію, ти підкорив Варшаву — відтепер ти світлійший князь Варшавський!» — відповідає Паскевичу російський імператор.
А далі російські бузувіри поляків топили в крові. Поляки називають цей час «ніччю Паскевича»: їхню автономію цілком скасовують; конфіскувавши майно у повстанців, послаблюють владу шляхти, змушуючи її перевести свої відносини із селянами на договірну основу; сейм розпускають, територію ділять на губернії, запроваджують надзвичайний стан, а фінансові розрахунки переводять на рублі; у Варшаві Паскевич зводить цитадель — символ російського панування і закриває місцевий університет — опору «вільнодумства».
