Експерти обрали пропозиції від полтавців для голосування нових назв 17 вулиць і провулків Полтави
Днями під головуванням першого заступника міського голови Валерія Пархоменка та професора-краєзнавця Леоніда Булави відбулося засідання робочої групи фахівців з питань найменування та перейменування.
У засіданні взяли участь співробітники Інституту розвитку міста, історики, філологи, етнографи, представники Департаменту культури, молоді та сім’ї Полтавської міської ради, архітектори, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар, завідувачка кафедри історії України ПНПУ, професорка Людмила Бабенко, директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олександр Супруненко, редактор сайту «Історія Полтави» Борис Тристанов, архітекторка Оксана Бєлявська, журналістка Олена Колачинська (Вахницька), краєзнавиця Ніна Кирпотіна, доцентка кафедри української літератури ПНПУ Ганна Радько, громадськість.
Затвердили Положення про робочу групу. Понад дві години фахівці вивчали пропозиції, які надійшли від полтавців. На обговорення було винесено назви 73 вулиць, із яких 25 знаходяться у селах Полтавської громади, а 48 — на території міста. 12 пропозицій громадян було відхилено у зв’язку з відсутністю обгрунтування.
Розглядали пропозиції щодо тих вулиць/провулків, назви яких містять помилки, русизми, кальки тощо. Ці топоніми підлягають обов’язковому перейменуванню відповідно до статті 41. «Застосування державної мови в географічних назвах та назвах об’єктів топоніміки» Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Підбили підсумки обговорення у Полтавській міській громаді пропозицій до перейменування 17 вулиць і провулків з метою включення до наступного етапу перейменування.
БРЕСТСЬКИЙ ПРОВУЛОК
| Варіанти нової назви для голосування мешканцями Полтавської міської територіальної громади | Коротка інформаційна довідка |
| Берестейський пров. | На честь Берестейщини — історичного регіону в басейні середньої течії Західного Бугу (із цією назвою пов’язана і попередня назва). Детальніше: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=39392 |
| Більського городища пров. | На честь Більського городища (біля с. Більськ на північному сході Полтавщини). Детальніше: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=40941 |
| Івана Марчука («Бреста») пров. | Іван «Брест» із перших днів війни захищав Україну від російської агресії і стояв біля витоків формування полку імені Калиновського. Мав винятковий авторитет серед солдатів, полку. Він був відданим сином білоруської землі і вірив у майбутнє вільної Білорусі. У 2015 році він став на захист України у зоні АТО-ООС. Хлопець був родом із Бресту, тож позивний собі вибрав на честь рідного міста. З початку повномасштабного вторгнення Марчук долучився до створення батальйону імені Кастуся Калиновського, який згодом переріс у полк (до цього військового формування приймають білорусів, які їдуть захищати Україну). За словами побратимів, «Брест» став обличчям полку і сприяв вступу до нього сотень громадян Білорусі. Сам Марчук очолив один із батальйонів під назвою «Волат». 26.06.2022 року батальйон брав участь у стримуванні танкового прориву рашистських окупантів у районі Лисичанська, під час якого командир Іван Марчук загинув. Йому було 28 років. |
| Литовський пров. | На знак вдячності литовському народові за підтримку Українського народу в спротиві російській військовій агресії. |
БУГРОВА ВУЛИЦЯ
Пропонована нова назва | Коротка інформаційна довідка |
| Дмитра Пругла «Круглий» вул. | Дмитро Миколайович Пругло (27.12.1990, Полтава — †07.06.2019, сел. Новолуганське, Донецька область) — старший лейтенант полку «Азов» Національної гвардії України. Відомий також під позивним «Круглий». Навчався в Харківському національному університеті внутрішніх справ. З 2014 року — доброволець полку «Азов». З лютого 2015 року виконував обов’язки заступника командира сотні (роти) по роботі з особовим складом. Від січня 2019 року разом зі своїм підрозділом постійно перебував на передовій в районі Світлодарської дуги. Загинув 7 червня 2019 року внаслідок потужного обстрілу позицій полку «Азов» на Світлодарській дузі. Похований 11 червня 2019 року на Алеї Героїв у Полтаві. Указом Президента України № 469/2019 від 27 червня 2019 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). |
| Родини Герциків вул. | Герцики — козацько-старшинський, згодом дворянський рід, пов’язаний із Полтавою. Перший відомий предок — купець єврейського походження Симон Герцик, — у середині XVII століття перебрався із Умані до Полтави й прийняв православ’я. Найвідомішим представником цього роду був його син Герцик Павло Семенович (р. н.? — †1700) — державний і військовий діяч, який п’ять разів обирався полтавським полковником (1675—1695, із перервами). Його коштом був відлитий знаменитий дзвін «Кизикермен» для Успенського собору в Полтаві; зведена Хрестовоздвиженська церква у Києво-Печерському монастирі (де він і похоронений). Його син, Герцик Григорій Павлович (кін. XVIII ст., м.Полтава — † після 1735, м. Москва) — бунчуковий товариш, наказний полтавський полковник (1705), генеральний осавул. Соратник Івана Мазепи. Доньки П.С.Герцика були дружинами козацької старшини (зокрема, Ганна — дружина гетьмана України Пилипа Орлика). До цього роду належала і Герцик Олександра Олексіївна (1886, Полтава — 1964, Полтава), — українська актриса, дружина співака Івана Козловського. (Пропозиція від робочої групи) |
БУГРОВИЙ ПРОВУЛОК
Пропонована нова назва | Коротка інформаційна довідка |
| Байди Вишневецького провулок | Дмитро «Байда» Вишневецький— козацький ватажок — гетьман (відомий у народних думах під іменем «козак Байда»). Збудував у 1552 році замок на острові Мала Хортиця, який вважається прототипом Запорозької Січі. |
Бугристий пров.
| Варіант українізації назви геоніму, запропонований експертами-філологами (правильне написання українською мовою) |
БУМАЖНИЙ ПРОВУЛОК
Пропонована нова назва | Коротка інформаційна довідка |
| Полтавський яр пров. | Варіант українізації назви геоніму, запропонований робочою групою. На деяких планах Полтави ХІХ — початку ХІХ століття струмок, який тік по дну безіменного яру, названий «Полтавка». |
ВИБОРЗЬКИЙ ПРОВУЛОК
Пропонована нова назва | Коротка інформаційна довідка |
| «Відрада» пров. | За назвою садиби знаменитого хірурга М.В. Скліфосовського, яка була у цій місцевості, на Дальніх Яківцях (пропозиція експертів) |
| Естонський пров. | На честь держави Естонія, яка допомагає Україні в боротьбі з російською військовою агресією. |
ВУГЛОВИЙ ПРОВУЛОК
Пропонована нова назва | Коротка інформаційна довідка |
| Кутовий пров. | Правильне написання українською мовою — «Кутовий». |
| Феофіла Булдовського пров. | Феофіл (Булдовський Федір Іванович, 1865—1944) — православний церковний діяч. Народився у родині священика на Полтавщині, сам служив настоятелем Всіхсвятської церкви м. Полтави (з 1901 до 1923 р.), і викладачем Полтавського Єпархіального училища. У травні 1917 на Полтавському єпархіальному з’їзді виступив із програмною доповіддю «Про українізацію церкви». Тому його вважають ідеологом української автокефалії на Полтавщині. Єпископ Полтавський (1923-1929); митрополит Української православної церкви з канонічною послідовною ієрархією (1929—1937 pp.); митрополит Української автокефальної православної церкви (1942— 1943 pp.). Послідовно виступав за незалежність України і її церкви. Помер у застінках НКВС у Харкові. Докладніше. |
ГРАДИЖСЬКИЙ ПРОВУЛОК
Пропонована нова назва | Коротка інформаційна довідка |
| Градизький пров. | Градизьк — селище міського типу на півдні Полтавської області (русифікована назва колишнього козацького поселення «Городище»). Правильне написання українською мовою — «Градизький». |
ГРУНТОВИЙ ПРОВУЛОК
Пропонована нова назва | Коротка інформаційна довідка |
| Ґрунтовий пров. | Правильне написання українською мовою — «Ґрунтовий». Пропозиція від філологів — змінити першу літеру в назві: «пров. Ґрунтовий». |
| Українсько-шведських союзів пров. | «Українсько-шведські воєнно-політичні союзи XVII — XVIII ст.»: Корсунська угода 1657 року, Великобудищанський трактат 1709 року — союз із королем Карлом ХІІ, пов’язаний із воєнно-політичним виступом гетьмана Івана Мазепи проти російського панування в Україні. Ці міжнародні угоди були спрямовані на здобуття державної незалежності Української держави. Провулок розташований на «Полі Полтавської битви», неподалік від музею. |
ЖАСМІНОВА ВУЛИЦЯ
Пропонована нова назва | Коротка інформаційна довідка |
| Анатолія Дергая вул. | Солдат Дергай Анатолій Вікторович (27.06.1987 — †25.04.2022), перебуваючи у складі 27-ї реактивної артилерійської бригади Збройних сил України, загинув унаслідок ворожого обстрілу в Харківській області. Указом президента України №397 від 08.06.2022 Анатолій Дергай нагороджений орденом за мужність ІІІ ступеня (посмертно). Похоронений у Полтаві на Затуринському кладовищі. |
| Жасминова вул. | Правильне написання українською мовою — «Жасми́нова». Пропозиція від філологів — змінити одну літеру в назві: «вул. Жасминова». |
ЗАЇЗЖИЙ ПРОВУЛОК
Пропонована нова назва | Коротка інформаційна довідка |
| Заїзджий пров. | Правильне написання українською мовою — «Заїжджий». Пропозиція від філологів — змінити назву на: «пров. Заїжджий». |
КАВКАЗЬКА ВУЛИЦЯ
Пропонована нова назва | Коротка інформаційна довідка |
| Вадима Щербаківського вул. | На честь історика, археолога, мистецтвознавця, одного з керівників краєзнавчого музею в Полтаві у 1910-1922 рр. — Вадима Михайловича Щербаківського (1876-1957). Детальніше про нього: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 |
КЛУБНИЧНА ВУЛИЦЯ
Пропонована нова назва | Коротка інформаційна довідка |
| Полунична вул. | Правильне написання українською мовою — «Полунична». |
| Яніни Яценко вул. | Яніна Яківна Яценко (31.05.1926 — 02.12.2016) упродовж майже сорока років керувала Полтавським дендропарком. Її дитячі роки пройшли в Полтаві, де на Полтавській сільськогосподарській дослідній станції працював батько — відомий селекціонер, кандидат сільськогосподарських наук Яценко Яків Лукич. У 1950 році Яніна Яківна закінчила Харківський сільськогосподарський інститут. У 1955 році знову повернулася в Полтаву, де поступила на роботу в Полтавський сільськогосподарський технікум. У 1960-1963 роках заочно закінчила педагогічний факультет Московської сільськогосподарської академії імені К.А. Тімірязєва. У квітні 1962 році вона переходить на роботу інженером тільки що створеного парку на «Полі Полтавської битви»; створює проект дендрологічної частині парку на площі понад 100 га. Від 1964 року, як інженер із благоустрою, крім дендропарку, завідує всім озелененням Полтави. У 1977 році Яніна Яківна стає дендрологом парку на «Полі Полтавської битви», на цій посаді працює до виходу на пенсію на початку 1990 року. У 2011 році Я.Я. Яценко отримала міжнародну премію від Фундації Жака Роше «Terre de Femmes — Земля Жінок». |
КОЖЕВНА ВУЛИЦЯ
Пропонована нова назва | Коротка інформаційна довідка |
| Кожевницька вул. | Кожевницька вулиця — ця назва одночасно і українізує геонім, і залишить локальний колорит цієї місцевості — чинення і обробки шкіри, переважно, в промислових масштабах. |
| Кожум’яцька вул. | Кожум’яка — спеціаліст із первинної обробки шкіри. |
| Федора Борківського вул. | Федір Борківський (1902 — 4.04.1942 р., Полтава) — діяч Визвольних змагань 1917—1920 рр., пізніше діяч ОУН. Міський голова Полтави в роки її німецької окупації (10.1941-03.1942). Проходив у справі Спілки визволення України у 1929-1930 рр., відбув 10 років у Соловецькому таборі особливого призначення. Після звільнення жив у Полтаві на вулиці Монастирській №15. Напередодні радянсько-німецької війни працював бухгалтером Полтавського хлібозаводу. З 1941 р. пристав до похідних груп ОУН, які розшукали його за старими контактами. Брав участь в установчих зборах Української національної ради в Києві. Заснував місцеве відділення Українського Червоного Хреста. Під його керівництвом чи за сприяння відновлювалися заклади української освіти, культури і церкви. Розстріляний німецькими окупантами у зв’язку з їхньою кампанією боротьби з українським національним рухом. |
КОЛЕКТОРНИЙ ПРОВУЛОК
Пропонована нова назва | Коротка інформаційна довідка |
| Валерія Трегубова пров. | Трегубов Валерій Олександрович (18.05.1951 — 30.12. 2012) — полтавський архітектор і реставратор; кандидат архітектури, доцент, завідувач кафедри основ архітектури Полтавського національного технічного університету ім. Юрія Кондратюка, член-кореспондент Української Академії архітектури, голова регіонального відділення Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені Олеся Гончара, лауреат премії імені Самійла Величка. |
| Панянський луг пров. | Історична назва цієї ділянки, яка згадується в документах ХІХ — початку ХХ століття. |
КОЛОМЕНСЬКА ВУЛИЦЯ
Пропонована нова назва | Коротка інформаційна довідка |
| Заворсклянська вул. | Вулиця розташована в селищі Лісок, між р. Ворсклою і р. Коломак (тобто за Ворсклою) |
| Гійома де Боплана вул. | На честь французького картографа середини XVII ст. Гійома Лавассера де Боплана, який уклав знамениті перші наукові карти України, на яких позначено і Полтаву з її округою. |
КУЗНЕЧНА ВУЛИЦЯ
Пропонована нова назва | Коротка інформаційна довідка |
| Береківська вул. | Історична назва місцевості / села / передмістя Полтави — «Береківка» у першій половині ХХ століття. У її колишніх межах розташована ця вулиця (рекомендовано експертами) |
| Ковальська вул. | Буквальний переклад назви вулиці українською мовою експертами-філологами. |
Полтавський офіс УІНП
