Розмір тексту

«Дерусифікація» Полтави: які вулиці пропонують перейменувати на Павленках

Павленки з висоти пташиного польоту
Павленки з висоти пташиного польоту

Полтавський краєзнавець Леонід Булава надав перелік вулиць на Павленках, які пропонують перейменувати в рамках «дерусифікації»

Два тижні тому у Полтаві відбулося перше засідання Комісія з питань найменування та перейменування елементів міського середовища та інфраструктури, увічнення пам’яті осіб та подій. Зараз вона займається топонімами, які пов’язані з царськими, радянськими, російськими чи білоруськими діячами та подіями або просто містять русизми чи помилки у назвах. Тоді ж було озвучено, що, попередньо, у Полтавській громаді є 195 вулиць і провулків, які підлягають перейменуванню, але остаточний список потребує коригувань й уточнень. З того часу інших засідань не проводили і на публічний розгляд списку не виставляли.

Як розповів «Полтавщині» краєзнавець, професор, колишній завідувач кафедри географії та краєзнавства ПНПУ Леонід Булава, який зголосився допомогти із перейменуванням, робота триває. Зокрема, він, історик Борис Тристанов, архітекторка Оксана Бєлявська та заступниця начальника управління архітектури й містобудівництва Наталія Сирота зараз уточнюють і формують списки. Проводяться наради із неформальною громадською комісією, до якої входять місцеві мешканці.

Як ми повідомляли раніше, процес перейменувань буде здійснюватися у кілька етапів. Перший буде розділений на кілька категорій:

  • назви з русизмами або орфографічними помилками;
  • топоніми, які потребують уточнення;
  • назви з топонімами у Російській Федерації і державах — членах Організації договору про колективну безпеку, які підтримали російську агресію;
  • назви вулиць з іменами, яким пропонується повернути історичні назви, не пов’язані з іншими персоналіями чи подіями;
  • список вулиць, які відсутні на місцевості і топографічних планах та запропоновані для анулювання;
  • список вулиць, які відсутні на місцевості і топографічних планах, але мають реєстрацію домоволодінь з адресною прив’язкою і можуть бути анульовані із заміною адрес;
  • список вулиць, по яких зареєстровані 1-2 домоволодіння, які можуть отримати адресу по сусідніх вулицях, а попередня назва вулиці/провулка — анульована.

Перейменуванню за цими принципами підлягають елементи дорожньо-вуличної системи Полтавської міської територіальної громади. Тобто не тільки міста, але й сіл, які до неї входять. Леонід Булава погодився назвати частину таких вулиць до перейменування, які стосуються Київського району Полтави, зокрема — Павленок, адже в різний час він уже публікував ці пропозиції у своїй групі «Павленки (історичний район Полтави)» у фейсбуці. Інші топоніми поки не розкривають.

1. Вулиці й провулки, в назвах яких є русизми або орфографічні помилки.

Провулок Візничий (з’явився на початку 1990-х років у кварталі нової котеджної забудови; чому його так назвали — невідомо). Це слово є в Академічному словникові української мови, але означає не прикметник, а назву професії в старі часи, рід занять (візничий = візник, тобто синонім).

Для перейменування пропонують варіанти:

  1. провулок Візницький;
  2. провулок Возовий.

Провулок Міняйловський (з’явився на початку 1990-х, але з іншого боку колишніх земель навчальних закладів із підготовки майбутніх садівників і городників). До 1930-х років так називався провулок поруч, який отримав назву від кутка Павленок «Міняйлівка» (а той, у свою чергу — від найпоширенішого тут прізвища власників садиб — Міняйло). Експерти при офіційній топонімічній комісії вважають, що назву потрібно писати «Міняйлівський».

Вулиця Овражна підлягає українізації назви. Аналогічні назви (Яружна, Ярова) в громаді вже є, тому пропонують повернути їй історичну назву Чамарин яр.

Довідково. Чамара (Чамаренко) — козацький рід, іменем якого названий «Чамарин яр» (балка) на Павленках. До ХІХ століття таку ж назву мало урочище і козацький хутір у ньому, який з початку ХІХ століття розрісся до передмістя Полтави — Павленки. Czamara — прізвище польського походження. Означає польський патріотичний костюм. В українську мову увійшло видозміненим («чумарка»). У ХVІІ столітті цей рід відігравав помітну роль у Полтавському полку. Уперше шляхтич Дахно Чамара (Чамаренко) згаданий у документах Полтавського полку з початком Визвольної війни — як козак (1649); осавул полтавської городової сотні в 1658-1661 і 1665 р.; полтавський наказний полковник у 1666 році. Тож така назва — це історична пам’ятка про козацьке минуле цього поселення.

Вулиця Опитна теж підлягає українізації. Наприкінці ХІХ століття це була міська межа. У 1920-х роках, у роки першої українізації, між вулицями Зіньківською та Шведською був провулок Досвідний («опит» у ті часи писався як досвід а не дослід). Назва походить від розташованого північніше Дослідного поля. У післявоєнні роки вулицю продовжили на схід, до колишнього Єврейського кладовища, а в 1958 році її назву русифікували, перейменувавши на вулицю Опитну. І хоч в деяких публікаціях її називають Дослідною, але офіційно вона так досі не перейменована.

Краєзнавці пропонують два варіанти перейменування:

  1. вулиця Дослідного поля;
  2. вулиця Дослідна.

Перша назва краще відображає характеристику об’єкта, але друга — коротша.

Вулиця Опитна у Полтаві

Провулок Риночний. Пропонується українізувати назву (на провулок Ринковий). Від післявоєнних років до кінця 1950-х біля нього розташовувався ринок худоби й іншого краму.

Провулок Третякова. Пропонується виправити назву на провулок Сергія Третьякова (директора Полтавської дослідної станції в 1905-1918 роках).

2. Вулиці й провулки, назви яких потребують уточнення (зокрема, імені персоналії).

Раніше, коли міськрада чи її виконком приймали рішення про назву певної вулиці, то в документі вказувалося ім’я чи рід занять (звання) того, чиє ім’я вона буде носити. Але потім юристи, з метою полегшення, імена з назв в офіційному кадастрі прибрали.

Кілька прикладів для такого уточнення з різних районів міста:

  • провулок Мясоєдова — на пров. Івана Мясоєдова, відомого в світі художника, сина Григорія Мясоєдова (таке уточнення отримає вулиця, що з 1960-го року носить прізвище художника);
  • вулиця Коцюбинського — на вул. Михайла Коцюбинського (її в 1920-ті назвали на честь його сина — комуніста й організатора розгрому незалежної України Юрія Коцюбинського);
  • вулиця Лисенка — на вул. Миколи Лисенка (композитора родом з Полтавщини, а не іншого полтавця, сумновідомого в роки сталінщини Трохима Лисенка).

3. Назви вулиць, яким пропонується повернути історичні або надати загальні назви.

Вулиця Желвакова носить таку назву від кінця 1920-х років — на честь Миколи Олексійовича Желвакова (1860-1882) — російського революціонера й терориста. До 1930-х років носила назву: вулиця Бабичівська, провулок Бабичівський. Бабичівка, Бабичів яр — історична назва кутка Полтави, починаючи від кінця XVIII століття. Названа так від хутора козака Бабича, який розташовувався біля цього яру.

Вказівник: вулиця Панфілова у Полтаві

Вулиця Панфілова (до 1962 року — вул. Заводська) — носить ім’я Івана Васильовича Панфілова (1892-1941) — радянського військового діяча, генерал-майора, Героя Радянського Союзу (1942, посмертно). Не пов’язаний із Полтавщиною, але легендаризований у літературі й ЗМІ. Пропонують перейменувати на вулицю Садівництва, оскільки її більша частина (на дні яру і на його північному схилі) була територією школи садівництва, відкритої тут ще в 1895 році. Під цією назвою ще й досі місцеві жителі згадують цю територію.

4. Вулиці, які відсутні на місцевості й топографічних планах і запропоновані для анулювання.

Наприклад, фактично не існують, але ще згадуються, бо офіційно не скасовані:

  • провулок Замковий, який до 1958 року не мав назви, а домоволодіння на ньому відносили до вулиці Опитної; у 1980-1990-х роках приватні садиби знесли перед забудовою 109-го мікрорайону багатоповерхівками (на вул. Опитній №№ 8, 10, 12), тому провулок фізично зник, а реєстрація адрес по ньому відсутня;
  • провулок Меліоративний, розташований західніше, мав таку ж долю — тепер там багатоповерхівки 109-го мікрорайону (його неофіційна назва — «Балковий»).
Провулок Меліоративний у Полтаві

5. Вулиці, яким дали назви в проектах забудови, але домоволодіння на них так і не з’явилися.

Такою, наприклад, є вулиця Охтирська в Київському районі. На прохання захисників України, пропонується перейменувати вулицю Сакко (названу в 1920-х на честь американського революціонера-терориста) на вулицю Охтирську — як подяку захисникам міста-героя України, які не допустили російські війська на Полтавщину. Ця протяжна вулиця веде від району Південного вокзалу, понад Ворсклою, в напрямку до Охтирки.

6. Вулиці, які є на місцевості і на топографічних планах, але мають реєстрацію одного домоволодіння з адресною прив’язкою і можуть бути анульовані зі зміною адрес.

Такою, наприклад, є вулиця Павлова біля Київського вокзалу (з будинком №1). Колись ця вулиця йшла вздовж паркану лікеро-горілчаного заводу від вул. Зіньківської, але фактично зникла в 1960-х із побудовою кварталу «хрущовок». Цей будинок можна зареєструвати на вул. Кондратенка (їй пропонують повернути стару назву вулиця Привокзальна), а дорогу без домоволодінь на картах позначити як «Київський проїзд» чи «Привокзальний проїзд».

Леонід Булава наголошує, що на цьому етапі вулицям і провулкам надаватимуть виключно нові імена, які не походять від прізвищ чи подій. Це може викликати резонанс і суперечки, зайві в умовах війни.

Краєзнавець також додав, що велику роботу зі складання кадастру вулиць Полтавської міської тергромади провело Управління архітектури і містобудівництва Полтавської міськради, під керівництвом Миколи Шевельова та Наталки Сироти.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему