Розмір тексту

Архітектори та історики створили петицію проти демонтажу «імперських пам’ятників» у Полтаві

Автори петиції закликають розпочати публічну дискусію щодо переосмислення значення пам’ятників задля їх подальшого збереження

15 вересня на незалежній платформі Сhange.org створили петицію «Збережемо нашу Полтаву!».

Петицію підписали: Наталія Кондель-Пермінова, кандидат архітектури, старший науковий співробітник, завідувач відділу дизайну та архітектури Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України, Наталія Криницька, кандидат філологічних наук, доцент, Олександр Сакало, кандидат історичних наук, доцент, Борис Тристанов, автор сайту «Історія Полтави», Оксана Бєлявська, кандидат архітектури.

Петиція має форму відкритого листа (звернення) начальнику Полтавської ОВА Дмитру Луніну, Полтавському міському голові Олександру Мамаю та депутатам Полтавської міської ради.

— З подивом ми дізналися, що Експертна рада при Міністерстві культури та інформаційної політики України рекомендує Полтавській ОВА та Полтавській міськраді демонтувати Монумент (колону) Слави, пам’ятник на місці відпочинку Петра та пам’ятник славним захисникам Полтави і коменданту фортеці Олексію Келіну. Таке рішення викликає побоювання, що нам знову, як і сто років тому за доби войовничого більшовизму, намагатимуться нав’язати категоричне та нецивілізоване ставлення до минулого. Цей підхід суперечить сучасній позитивній світовій практиці і є неприйнятним для України, майбутнього члена ЄС, попри всі жахи сьогоднішньої війни.

Невже, як і за радянських часів, витвори монументального мистецтва будуть оцінюватися Міністерством з позицій ідеологічного детермінізму? Ми, полтавці, давно змінили своє ставлення до цих пам’ятників, здійснили їхнє переосмислення та переозначення. Тисячі полтавців — справжніх патріотів України — є живим свідченням того, що ці монументи давно втратили свою ідеолого-виховну функцію і стали невід’ємним елементом міського ландшафту та навіть родинної історії.

Ми усвідомлюємо, що для виконання такої рекомендації ради немає жодних законних підстав, оскільки всі зазначені пам’ятники захищені Законом України «Про охорону культурної спадщини». Звертаємо Вашу увагу, що рекомендації експертів не можуть бути підставою для порушення Закону. Зазначені пам’ятники є визначними всесвітньовідомими автентичними пам’ятками монументального мистецтва і архітектури ХІХ-початку ХХ ст., не містять імперської символіки (крім рельєфного зображення герба російської імперії на пам’ятнику на місці відпочинку Петра; вважаємо, що цей герб можливо безболісно демонтувати й музеєфікувати) і визначають індивідуальність обличчя Полтави. Демонтаж призведе до втрати пам’ятників і завдасть непоправної шкоди унікальному історичному середовищу Полтави, яка водночас втратить і свою туристичну привабливість.

У якості альтернативи демонтажу підписанти пропонують провести наступну низку заходів:

  1. Поряд із кожним із зазначених об’єктів виставити стенди з інформацією-поясненням, якій події він присвячений і як ця подія зараз переосмислюється, чому він вважається видатним твором мистецтва із зазначенням, що питання про формат його подальшого експонування буде вирішуватися міською громадою шляхом публічних обговорень.
  2. З метою розвінчання імперських міфів про події Північної війни і Полтавської битви зокрема, розпочати широку просвітницьку кампанію з висвітлення фактів історичної битви, що мала вплив на геополітичний розвиток Європи. Першочерговими заходами вважаємо негайне оновлення інформації про пам’ятники на усіх доступних інтернет-ресурсах і розміщення науково-популярних дописів на сторінках соціальних мереж.
  3. Розпочати публічні обговорення про можливі подальші формати експонування названих пам’ятників як видатних мистецьких творів, свідчень важливої і невід’ємної складової історії Полтави, враховуючи їхнє важливе містобудівне значення та цінність як туристичних ресурсів й активів.
  4. Предметом публічних дискусій неодмінно має стати також переосмислення, заміна наративу про Полтаву як міста «перемоги російської армії Петра І» на Полтаву — яку? Обговорення можливостей втілення нового наративу про Полтаву з урахуванням важливого значення події Полтавської битви 1709 року в контексті загальноєвропейської історії.

Борис Тристанов для «Полтавщини» уточнив цю ініціативу:

— Я вважаю, що не пам’ятники змушують людей до колаборації з ворогом. У Харківській області не було Пам’ятника Слави і що, це якось вплинуло на зменшення кількості колаборантів? Не пам’ятники впливають на це. Згадані полтавські пам’ятники стали вже для полтавців дещо родинними, вони увійшли до наших сімейних альбомів. Або, наприклад, студенти політехніки натирають хвоста левові на пам’ятнику Келіну. Вони що, викликають його дух? Ні. Взяти нашу Білу альтанку. Не так багато людей пам’ятають, що це Арка дружби російського та українського народів. Хто її наразі так сприймає? Інший приклад. У Тростянці ворожа навала пошкодила архітектурну пам’ятку — Круглий двір, це також імперська доба. Але міська влада вже планує її відреставрувати. Бо вони впевнені, що переможуть. А наші, назву їх «ортодоксальні націоналісти» говорять, що пам’ятники викликають «меншовартість». Хоча у кого не запитай, чи вважає він себе меншовартим, ніхто у цьому не зізнається. Значить, не пам’ятники винні у тому, що хтось підсвідомо вважає себе меншовартим.

Довідково. Change.org — американська онлайн-платформа, призначена для розміщення петицій, що має на меті надання інструментів для просування громадянських ініціатив та вирішення соціальних проблем.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»

Матеріали по темі:

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему