З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) у селі Малі Кринки Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області відділ культури, сім’ї та молоді місцевого виконкому провів огляд технічного стану споруди звеличення російсько-комуністичного військового злочинця Ніколая Ватутіна. З’ясувалося, що погруддя росіянина відсутнє повністю, лишилися тільки рештки бетонного фундаменту. До Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА направлено лист щодо вилучення неіснуючого пам’ятника з державного реєстру нерухомих пам’яток України. Про це повідомили представника УІНП в Полтавській області Олега Пустовгара у офіційній відповіді із виконкому Глобинської громади.

До Держаного історико-культурного заповідника що розташований у місті Путивль Сумської області, передадуть демонтовані у Полтаві бюст радянському генералу Миколі Ватутіну та погруддя російському поету і письменнику Олександру Пушкіну. Таке рішення ухвалили депутати на 42-й позачерговій сесії Полтавської міської ради.

Цими днями під головуванням секретаря міської ради Маргарити Комарової відбулося чергове засідання комісії з реалізації державної політики відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу на території Лубенської територіальної громади. У засіданні в режимі ZOOM-відеоконференції взяв участь член комісії, представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар. Комісія розглянула низку важливих питань виконання закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті та ГО «Декомунізація. Україна» 13-та сесія першого скликання Шишацької селищної ради Миргородського району Полтавської області у межах виконання декомунізаційного та деколонізаційного законів схвалила рішення про демонтаж незаконного знаку «Борцям за радянську владу». Він розмішувався на території Шишак у вигляді скульптур трьох червоноармійців на тлі обеліска із радянською символікою та термінологією. Демонтували російсько-комуністичний імперський маркер працівники місцевого комунального підприємства «Техкомунбуд». А 18 жовтня споруду звеличення учасників встановлення радянської влади перевезли до філії Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі «Музей монументального мистецтва тоталітарної доби «Парк радянського періоду» в Спадщанському лісі.

Військові оновили державний синьо-жовтий прапор і червоно-чорний стяг боротьби на верхівці пам’ятника в центрі Полтави

У селі Красна Лука неподалік Гадяча вшанували пам’ять своїх земляків-воїнів російсько-української народної війни за незалежність України. На вічну пам'ять про захисників України від агресії кривавої терористичної Московщини у громаді урочисто відкрили пам’ятний знак. Він має вигляд козацького хреста, з обох сторін якого плити із зображеннями українського козака та воїна сучасних ЗСУ. Поруч на алеї пам’яті розмістили інформаційні щити про полеглих воїнів ЗСУ із Краснолуцької сільської територіальної громади. На щитах увічнено пам’ять про земляків-воїнів. Це Анатолій Лифар, Сергій Ільченко, Сергій Павлюченко, Віталій Потапенко, Олександр Кологривий, Вадим Шевченко.

Чорні гранітні плити із портретами героїв — такий вигляд матимуть надмогильні пам’ятники військових на Затуринському кладовищі

Поки біля Малої академії мистецтв під склом стоїть мала скульптура філософа. Повноцінний пам’ятник з’явиться після проведення підготовчих робіт

На Полтавщині налічується понад двісті об’єктів, які є символікою СРСР та російської імперської політики. Згідно із Законом «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» незаконні споруди планують зняти з обліку, для того, щоб невдовзі демонтувати або іншим чином усунути із публічного простору. Більшість із них — у Полтавському районі. Це попередня кількість, остаточна цифра буде відома після обґрунтувань та висновків Полтавського офісу Українського інституту нацпам’яті.

12 вересня 1903 року у Полтаві відбулось ВІДКРИТТЯ ПАМ’ЯТНИКА ІВАНУ КОТЛЯРЕВСЬКОМУ. Попри те, що кошти на пам’ятник було зібрано українською громадськістю ще у 1895-98 рр., російська імперська влада всіляко відтерміновувала надання дозволу на його встановлення. Та завдяки наполегливим спільним зусиллям українських інтелектуалів-патріотів заборони здолали. Стаття про початок робіт по зведенню пам’ятника Котляревському — один з перших журналістських дописів Симона Петлюри, надрукованих у «Літературно-науковому вістнику». (Через цензурні заборони української преси на підросійськіій Україні тоді не існувало, тому часопис, що виходив у Львові, був виданням, яке об’єднувало авторів Галичини, Буковини та Наддніпрянщини). Далі стаття журналіста і літературного оглядача та майбутнього голови Директорії Української Народної Республіки Симона Петлюри.