Розмір тексту

Полтавський офіс Інституту нацпам’яті ініціює переміщення погруддя Ватутіна до «Парку радянського періоду»

Погруддя Ватутіна у Полтаві
Погруддя Ватутіна у Полтаві

Полтавський офіс Інституту нацпам’яті ініціює переміщення погруддя Ватутіна до «Парку радянського періоду»

У Полтавському офісі УІНП запропонували розглянути на засіданні Полтавської міської комісії з питань найменування та перейменування елементів міського середовища та інфраструктури, увічнення пам’яті осіб та подій питання демонтажу та переміщення з публічного простору у музейний пам’ятника-погруддя російському комуністичному військовому злочинцю Ніколаю Ватутіну та схвалити відповідне рішення на засіданні виконкому Полтавської міської ради.

У 2019 році на пам'ятнику Ватутіну з'явився напис «ворог», який швидко відмили комунальники

«На базі Путивльського державного історико-культурного заповідника у 2019 році створено „Парк радянського періоду“ — перший державний музей в Україні такого типу. У ньому просто неба зібрали численні скульптури комуністичних діячів. Новостворений парк відкрили у Спадщанському лісі, що за 13 км від міста Путивль на Сумщині. Експонати до музею звозять з Сумської, Полтавської та Чернігівської областей. Схожі парки є і в інших європейських країнах. Їхня мета — переосмислення та вивчення історії. Найбільший такий музей серед країн ЄС створили у Литві, де, крім пам’ятників, представлені й інші атрибути, приміром, туристи мають змогу побачити вагон, у якому відправляли прибалтів до комуністичних концтаборів. Другим за величиною в Європі є парк радянської доби в Будапешті, де теж зібрали скульптури радянського періоду», — повідомляється у листі.

«З огляду на це пропоную у відповідності до листа Міністерства культури України «Щодо створення Музею монументального мистецтва «Парк радянського періоду» за №836/25/15-19 від 15.09.2019 р. з метою уникнення вандалізму та забезпечення європейської практики у цій сфері вжити заходів щодо передачі пам’ятника до філії Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі «Музей монументального мистецтва тоталітарної доби «Парк радянського періоду» в Спадщанському лісі», — зазначив у зверненні Олег Пустовгар.

https://i1.poltava.to/uploads/2017/09/2017-09-27/vatutin-1.jpg
У вересні 2017 року невідомі двічі обливали пам'ятник Ватутіну червоною фарбою

Довідково:

Ніколай Ватутін належав до Всеросійської комуністичної партії (більшовиків) з 1921 р. У 1920-21 роках придушував український визвольний рух за незалежність України, зокрема воював проти загонів Армії Української Народної Республіки на Полтавщині. У 1939 році командує Українським фронтом при вторгненні СССР в Польщу, за що отримав Орден Леніна. Злочином проти українського народу є те, що на «звільненій» від німців лівобережній Україні командири частин хапали всіх дітей 16-18 років і без зброї, навіть без військової форми погнали як «гарматне м’ясо» форсувати Дніпро на німецькі кулемети. На місце одних вбитих йшли шеренги нових. На Волині 29 лютого 1944 року червоний російський кат отримав смертельне поранення від захисників України — воїнів УПА.

Демонтований бюст Ватутіна у селі Ціпки Краснолуцької територіальної громади Миргородського району 

Після повномасташбного російського вторгнення з ініціативи Полтавського офісу УІНП на Полтавщині стартував процес очищення публічного символьного простору від топонімів та пам’ятників на честь росіянина Ватутіна. У селі Ціпки Краснолуцької територіальної громади Миргородського району демонтовано бюст (на світлині). Сесія Гадяцької міської ради провулку Ватутіна повернула історичну назву «Красногірський», а рішенням Кременчуцької міської ради вулицю Ватутіна перейменовано на честь загиблого при обороні Харкова у червні 2022 року майора Нацгвардії, Героя російсько-української війни за незалежність Ігоря Пугача. Досі у Полтавській області лишається 59 вулиць і провулків, які возвеличують російського злочинця.

Пам’ятник у Полтаві (на світлині) встановили на вулиці Ватутіна за участі міського голови Олександра Мамая в часи проросійського режиму януковича. Цей пам’ятник як один із численних символів держави-окупанта постійно викликав найрізноманітніші протести з боку патріотично налаштованих громадян:

У листопаді 2015 року невідомі пошкодили дошку на підніжжі монумента, у червні 2016 року й вересні 2017 року полтавці обливали окупаційний маркер червоною фарбою, 21 липня 2019 року на ньому невідомі патріоти зробили напис «ворог»; у 2020 році Полтавський осередок ГО «Сокіл» зібрав встановлену законодавством потрібну кількість голосів на офіційному сайті Полтавської міської ради під петицією щодо переміщення пам’ятника до музейного простору; у червні цього року прихильники всеукраїнського громадського руху «Декомунізація. Україна» провели громадську акцію «Геть з України, москаль некрасівий!», вивісивши банер з популярною нині фразою й так привертаючи увагу міської влади до необхідності демонтажу. 

Полтавський офіс УІНП

Матеріали по темі:

Національна пам’ять

Редактор проекту: Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті

902

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему