«Диканька у першій половині ХХ століття»
Таку назву має книга, яку цими днями презентували у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Автором нового краєзнавчого видання є Анатолій Щербань — історик, керамолог, археолог, доктор культурології, кандидат історичних наук, завідувач кафедри історії, музеєзнавства та пам’яткознавства Харківської академії культури.
Книга — це результат понад тридцятилітнього осмислення новітньої історії Диканьки. Втілення ідеї стартувало зі статей Анатолія Щербаня у Диканській районній газеті «Трудова Слава», присвячених маловідомим сторінкам селища. Всі вони написані переважно за матеріалами періодики першої половини ХХ століття. Як зазначив на презентації Анатолій Щербань, з’ясувалося , що багато сторінок історії Диканьки маловідомі не лише широкому загалу читачів, а й науковцям. На думку автора книги, тогочасні газетні та журнальні статті дозволяють по-іншому, ніж це було прийнято в радянських наукових публікаціях поглянути на життя в селищі за часів становлення більшовицької влади й описати повсякденне життя диканців.
Анатолій Щербань та Олег Пустовгар
«Видання цієї книги-це ще один крок з популяризації локальної історії. Сподіваюся, що книга стане добрим помічником під час процесу деколонізації топоніміки у Диканській громаді. Взагалі, моя мрія, щоб у кожній громаді на Полтавщині за прикладом Новоселівської була створена і діяла Програма відновлення національної пам’яті. Серед пріоритетів таких програм — і видання краєзнавчих книг про історію цих громад. Прекрасно, що знайшлися меценати на таку книгу, але ще краще буде, якщо видання подібних книг надалі фінансуватиметься у громадах. Навіть найбідніша, повірте, може це собі дозволити. Інша справа, що в умовах війни бюджетні спроможності погіршилися. Втім, ця тема має бути „на слуху“», — зауважив регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.
Анатолія Щербаня привітали також з виходом книги директор Полтавського краєзнавчого музею Олександр Супруненко, завідувачка кафедрою історії України ПНПУ, професорка Людмила Бабенко, професор-краєзнавець Леонід Булава, кандидат історичних наук Анатолій Гейко.
Полтавський офіс УІНП (за матеріалами офіційної ФБ-стор. Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського)
