У грудні 1917 року Рада комісарів більшовицької Росії передала Українській Центральній Раді (УЦР) вимоги допомагати більшовикам. УЦР за підписом Симона Петлюри відхилила Ультиматум Лєніна — Троцького.

У селі Баранівка Шишацького району 3 квітня демонтували пам’ятник Якову Свердлову.

18 травня — День пам’яті жертв депортації кримських татар. Саме 18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар.

Щороку у третю неділю травня Україна відзначає День пам’яті жертв політичних репресій. Український інститут національної пам’яті підготував інформаційні матеріали про Великий терор — масштабну кампанію масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.

13 травня 1849 року у Миргороді народився Панас Мирний (Афанасій Рудченко), письменник і драматург.

З ініціативи Українського інституту національної пам’яті cтолітній ювілей уродженця Полтавщини, письменника Григорія Тютюнника відзначається на державному рівні згідно з Постановою Верховної Ради про пам’ятні дати та ювілеї у 2020 році.

9 травня 1890 року на Полтавщині народився Кирило Осьмак (1890-1960), державний та політичний діяч, член Української Центральної Ради. Саме уродженець Полтавщини став президентом Української головної визвольної ради (УГВР) — надпартійного органу — підпільного парламенту і уряду, який керував боротьбою УПА за незалежність України. Згідно з законом України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність у 20 ст.» (ст. 1, підпункт 1-14) діячів УГВР визнано борцями за незалежність України у XX столітті. Ювілей Кирила Осьмака з ініціативи Українського інституту національної пам’яті згідно з Постановою Верховної Ради цьогоріч відзначається на державному рівні.

9 травня Україна відзначає 75-ту річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, яка забрала життя від 50 до 85 мільйонів людей в усьому світі. За ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) створено низку відеопроєктів, які розвінчують комуністичні міфи, розповідають про роль та місце українців як переможців.

Однією із закритих тем у роки комуністичного режиму була участь українських патріотів у антинацистському Рухові опору, зокрема діяльність українського національно-патріотичного підпілля на Полтавщині, про яке заборонялося навіть згадувати. Проте і в умовах державної незалежності України дослідження даної теми пов’язане з численними труднощами, викликаними насамперед браком документів.

Імена багатьох українських патріотів-підпільників невідомі, адже вони боролися і вмирали безіменними або під псевдонімами. Навіть в опублікованих за кордонами СРСР спогадах уцілілих членів підпілля ОУН донедавна не розголошувалися імена всіх його учасників, щоб не зашкодити тим учасникам Руху опору та їхнім сім’ям, які ще залишалися в живих за залізною завісою — у Радянському Союзі.

6 травня виповнилося рівно 100 років від завершення успішної і яскравої бойової операції, яка стала однією із найяскравіших сторінок історії українського війська. У грудні 1919 року військові частини Армії Української Народної Республіки виступили в рейд територією України по тилах російських окупантів — більшовицьких та білогвардійських військ. Рейд тривав 5 місяців — від 6 грудня 1919 р. до 6 травня 1920 року й увійшов у вітчизняну історію як 1-й Зимовий похід.