Віра Сергіївна Роїк народилася 25 квітня 1911 року у Лубнах на Полтавщині. Герой України, заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки художників України, заслужений художник Криму, лауреат Державної премії Автономної Республіки Крим і премії імені Володимира Короленка. Нагороджена орденом Княгині Ольги, Міжнародним орденом Миколи Чудотворця І ступеня «За примноження добра на землі». Ювілей майстрині з ініціативи Полтавської облдержадміністрації та Українського інституту національної пам’яті згідно з парламентською Постановою Верховної Ради цьогоріч відзначається на державному рівні.

«Известие о смерти Петлюры вызвало среди украинской эмиграции большую тревогу. Покушение считается делом Москвы, — звітував радянський розвідник із Берліна 8 липня 1926 року. — В первый момент показалось, что эмиграция совершенно разбита и близится к полной ликвидации. Однако после нескольких дней оказалось, что факт потери духовного вождя сплотил ее еще больше». Радянська влада не очікувала такого об’єднання діаспори після вбивства голови Української Народної Республіки в екзилі Симона Петлюри. «Над його домовиною» почали єднатися навіть ті організації й постаті, які раніше були негативно до нього налаштовані.

У Полтаві і Лубнах вшанували пам’ять вишивальниці планетарного масштабу, Героя України, заслуженої майстрині народної творчості Віри Роїк.

У селі Новоселівка Зіньківської територіальної громади Полтавського району демонтували пам’ятник одному із чільних організаторів Голодомору-геноциду українського народу 1932-1933 рр. Григорію Петровському і перевезли до філії Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі «Музей монументального мистецтва тоталітарної доби «Парк радянського періоду» в Спадщанському лісі.

На початку 1920-х рр. населення України зі зброєю в руках масово боролося проти утвердження влади більшовизму. Можна назвати чимало причин, які призвели до спалаху боротьби: продрозверстка, реквізиції, націоналізація, мобілізація молоді до армії, численні трудові повинності та ін. Як зазначають очевидці та учасники тих подій, основними завданнями, що стояли перед більшовиками та їхніми приспішниками на той час, були продрозверстка та боротьба з повстанцями, які не давали грабувати новій владі себе та своїх земляків. Поширення національних ідей серед найбільш активних повстанців також сприяли загостренню боротьби. На території Мачуської волості теж діяли повстанські загони.

До 150-річчя від дня народження Лесі Українки Лубенська публічна бібліотека імені Володимира Малика підготувала буктрейлер на драматичну поему «Бояриня».

Український інститут національної пам’яті оприлюднив відео, яке розвінчує найрозповсюдженіші міфи про Другу світову війну. Новий відеоролик, що створено у межах відеопроєкту «Війна і міф» транслює телеканал «Центральний».

Кафедра української літератури Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира Короленка долучилися до урочистих заходів з нагоди 150-річчя від дня народження Лесі Українки.

У селі Удовіченки Зіньківської територіальної громади Полтавського району демонтували бюст Владіміру Ульянову (Лєніну) і перевезли до філії Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі «Музей монументального мистецтва тоталітарної доби «Парк радянського періоду» в Спадщанському лісі.

З ініціативи Українського інституту національної пам’яті Верховна Рада України внесла 75-ліття відновлення Спілки української молоді (СУМ) в Діаспорі до переліку дат і ювілеїв, які відзначаються цього року на державному рівні.