«Михайло Остроградський — будівничий флоту незалежної України». Так називається короткометражне документальне просвітницько-краєзнавче відео про Михайла Остроградського (1870-1923) — контр-адмірала, командувача Чорноморським військово-морським флотом України у період Української революції 1917-21 рр., борця за незалежність України у ХХ столітті, уродженця села Пашенівка, яке нині належить до Хорішківського старостату Козельщинської селищної ради Полтавської області.

Національний ботанічний сад. Його небезпідставно називають одною із візитівок Києва, адже ця туристична принада знана серед киян і гостей столиці. За різноманітністю колекцій живих рослин, масштабами території та рівнем наукових досліджень він належить до найбільших ботанічних садів Європи. Однак, не всі знають, що засновник Ботанічного саду — уродженець Полтави, вчений, ботанік, селекціонер, генетик, академік Микола Гришко, 120 років від дня народження якого виповнюється 6 січня. З ініціативи Українського інституту національної пам’яті згідно із Постановою Верховної Ради «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році» ювілей видатного українського вченого відзначається цьогоріч на державному рівні.

Ви ж нашого роду,
полтавської крови…
(М. Бажан)

«10 запитань про Пилипа Орлика та його Конституцію». Так називається інтернет-вікторина, яку влаштували Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви» та Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Присвятили захід 310-ій річниці ухвалення Конституції Пилипа Орлика. Цими днями організатори підбили підсумки.

З ініціативи Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Козельщинська бібліотека імені Олеся Гончара провела просвітницький захід, який присвятили своєму земляку Михайлу Остроградському — будівничому флоту незалежної України, контр-адміралу, командувачу Чорноморським військово-морським флотом України у період Української революції 1917-21 рр. Борець за незалежність України у ХХ столітті Михайло Остроградський народився 150 років тому, 21 грудня у селі Пашенівка, яке нині належить до Хорішківського старостату Козельщинської селищної ради Полтавської області.

25 грудня, 175 років тому Тарас Шевченко написав «Заповіт» — один зі знакових творів вітчизняної літературної спадщини, якому судилося стати останнім акордом у знаменитому циклі «Три літа» (1843–1845 рр.). Дотепер «Заповіт» є суспільно-політичним маніфестом, зверненим до розуму і серця українців. Тарас Шевченко закликав до визволення українського народу від поневолення Російською імперією й побудувати свою державу — «сім’ю вольну, нову». Це зумовило фантастичну популярність вірша. До нього зверталися кілька поколінь борців за незалежність України. Художня довершеність ставить «Заповіт» у ряд найдосконаліших зразків світової політичної лірики. Спочатку увійшов до альбому «Три літа» без назви. Але, переглядаючи рукописний збірник «Стихотворения Т. Шевченко» укладений І. М. Лазаревським (1836–1867), автор занотував початкову назву як «Завіщаніє». Вперше надрукували в безцензурному виданні «Новые стихотворения Пушкина и Шевченки» (Лейпціг, 1859) під заголовком «Думка». У 1867 році надруковано перші вісім рядків у «Кобзарі» під редакторською назвою «Заповіт», яка відтоді стала традиційною. Повний текст оприлюднили у четвертому номері львівського журналу «Мета» 1863 року під назвою «Завіщаніє» з деякими невідповідностями в окремих рядках. Повністю «Заповіт» вперше надруковано в 1907 році у «Кобзарі» за редакцією В. Доманицького (1877–1910).

«Вояк, політик, державний будівничий: до 130-річчя від дня народження Андрія Мельника». Таку назву мав пам’ятний захід, присвячений борцю за незалежність України у XX столітті, голові Організації Українських Націоналістів (ОУН) Андрію Мельнику. Організували пошанування видатного Українця Краєзнавчо-історичний клуб ім. Федора Борківського при міській центральній бібліотеці, Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті (УІНП), Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Котляревського, Департамент культури і туризму облдержадміністрації. У межах заходу відбулися показ документальних відео, інформаційно-методичний семінар у онлайн-форматі для істориків-педагогів Полтавщини й презентація книжкової виставки, присвяченої Андрію Мельнику.

Україна очищається від російського та комуністичного ідеологічного впливу, формує пантеон власних Героїв. У Збройних силах з’явилися назви легендарних українських полководців, приміром, 35-ту окрему бригаду морської піхоти Військово-Морських сил назвали на честь військового діяча, контр-адмірала Військово-морського флоту УНР і Української держави Михайла Остроградського (1870-1923). З ініціативи Українського інституту національної пам’яті згідно з Постановою Верховної Ради «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році» 150-річчя з дня народження цього нащадка старого гетьманського роду з Полтавщини і першого в новітній історії командувача українського флоту відзначається на державному рівні.

19 грудня 1920 року у селищі Юр’ївка (нині це Луганська область) народився Микола Руденко, письменник, засновник Української Гельсінської Групи, політв’язень радянських концтаборів. У 2016 році декомунізація змела з топонімічної мапи Полтави вулицю більшовика Чумака, яку розпорядженням Полтавської облдержадміністрації перейменували на честь Миколи Руденка. 

Полтавська обласна бібліотека для юнацтва імені Олеся Гончара та Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті (УІНП) влаштували інтернет-перегляд відеолекції «Таємна історія княгині Ольги» про першу святу жінку України-Русі, фундаторку вітчизняної податкової системи.