«Українські жінки ХХ століття» — це зручний настільний календар на 2021 рік, який розповідає історії українських жінок, які у різний спосіб вплинули на становлення та розвиток української державності або здійснили вагомий внесок у розвиток української науки, культури, освіти чи інші визначні досягнення наприкінці ХІХ — ХХ століттях. Полтавський офіс Північно-східного відділу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) презентував календар для громадськості Полтави та поширив його серед навчальних, медійних, бібліотечних, комунальних та громадських інституцій краю.

Співробітники Полтавської універсальної обласної наукової бібліотеки ім. Котляревського провели онлайн-презентацію відеопроєкту «Лесине слово й сьогодні лунає: відеочитання». Учні шкіл, мовознавці, освітяни, відомі полтавці прочитали свої улюблені вірші Лесі Українки.

Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка) — поетка, прозаїкиня, драматургиня, перекладачка, публіцистка, літературознавка, активна громадська діячка кінця ХІХ — першого десятиліття ХХ століття. 150-річчя від дня її народження з ініціативи Українського інституту національної пам’яті та згідно з Указом Президента відзначається на державному рівні. Єдина п’єса з історії російсько-українських стосунків «Бояриня» була написана Лесею під час лікування в Єгипті у 1910 році, а опублікована вже після смерті авторки у 1914-му. А вперше театральну постановку «Боярині» зробив театр Миколи Садовського у тодішній тимчасовій столиці Української Народної Республіки (УНР) — Кам’янець-Подільському, де перебував Уряд УНР. Прем’єру 1919 року відвідали більшість членів Директорії УНР та очільників тодішньої України на чолі із Симоном Петлюрою.

З ініціативи Полтавського офісу Північного-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) у селищі Білики Полтавського району розпочала роботу виставка УІНП «Фактор свободи. Мазепинці. Петлюрівці. Бандерівці». Просвітницьку акцію присвятили 30-річниці відновлення незалежності України, яка цьогоріч відзначається на державному рівні. Усі охочі мешканці Білицької ОТГ зможуть ознайомитися з експозицією і подивитися на відомих історичних постатей з незвичного ракурсу.

Таку назву мав просвітницький захід, який провели у Полтаві до 165-ої річниці від дня народження Софії Русової. Організували просвітницьку акцію Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті (УІНП), креативна агенція «Феєрверк мрій» та громадська молодіжна організація «Сокіл».

У Градизьку Кременчуцького району відремонтували фасад будинку культури, а на ньому розфарбували комуністичну ліпнину. Це — серп і молот червоного кольору на фоні колосків пшениці. Голова ОТГ Мирослав Носа у коментарі ЗМІ підтвердив цей факт, заявивши таке. «Чомусь ця ліпнина нікому не цікава була, доки ми не завершили ремонт. Якщо ми її зіб’ємо, то що там буде?».

310 років тому, 11 лютого 1711 року, розпочався військовий похід Гетьмана Пилипа Орлика на Правобережну Україну задля визволення її від військ московського царя Петра I.

15 лютого 1861 року у Полтаві народився Віталій Авксентійович Гудима — генерал-хорунжий Армії Української Народної Республіки (УНР).

25-го лютого цього року виповнюється 160 років від дня народження українського письменника, актора, діяча революційного руху Якова Васильовича Жарка. З ініціативи Українського інституту національної пам’яті згідно із Постановою Верховної Ради «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році» ювілей видатного українського культурного діяча, уродженця Полтави, відзначається на державному рівні.

У Полтавському кафедральному Свято-Успенському соборі Православної Церкви України (ПЦУ) під час панахиди згадали всіх захисників, які торік загинули у російсько-українській війні на Донбасі. Такі панахиди за загиблими воїнами Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та Полтавська єпархія ПЦУ започаткували торік, у березні.