У Лубнах вшанували пам’ять земляка — борця за незалежність, міністра земельних справ Української держави, письменника Володимира Леонтовича
«З Україною в серці» — так називалися просвітницькі і меморіальні заходи у Лубнах з нагоди 155-річчя від дня народження славетного земляка Володимира Леонтовича — уродженця села Оріхівка Лубенського повіту Полтавщини, видатного діяча Української революції 1917-21 рр, борця за незалежність України у 20 ст. від «білої» і «червоної» Росії, міністра земельних справ Української держави у період гетьманату Павла Скоропадського (1918), письменника, літературного критика, історика, мемуариста.
Лубенська міська бібліотека для дорослих ім. Володимира Леонтовича розгорнула тематичну книжкову виставку «Син Полтавського краю» й влаштувала вечір пам’яті та «круглий стіл» на честь земляка, ім’ям якого й названо цей заклад культури.
Бібліотекарі розповіли, що Володимир Леонтович зробив величезний внесок у боротьбу за незалежність і в історію української літератури кінця XIX — початку XX ст. У його зібранні творів в 4-х томах, виданих в 2004 році видавництвом «Сфера» — творчий доробок з кількох десятків оповідань, нарисів, повістей, новел, казок, історико-літературних статей. До речі. уривки з творів Леонтовича про лубенський край читала учениця школи № 2 Анжела Симоненко. Учасники просвітницьких заходів ознайомилися з літературою, присвяченою родині Леонтовичів.
Цікаві факти з життя Володимира Леонтовича та його родини оприлюднили у своїх виступах наукова співробітниця Лубенського краєзнавчого музею ім. Гната Стелецького Тамара Дяченко та краєзнавець Сергій Швецов. Головний редактор і засновник газети «Хлібороб» Олег Гаврильченко презентував бібліотеці новий, тематичний випуск газети «Хлібороб», що присвячений знаковим сторінкам історії Лубенського краю і Володимиру Леонтовичу зокрема. « Це символічно, адже Володимир Леонтович теж був видавцем і хліборобом», — зауважив журналіст.
Сергій Швецов
Редактор «Хлібороба» Олег Гаврильченко презентує тематичний випуск газети присвячений Леонтовичу
Довідково: Володимир Леонтович навчався на юридичному факультеті Московського університету, де гостро усвідомив різницю між росіянами й українцями. Захистив дисертацію на тему «Історія землеволодіння в Україні від повстання Богдана Хмельницького до введення кріпацтва царицею Катериною ІІ». Як повідомляється у рубриці «Історичний календар» офіційного сайту Українського інституту національної пам’яті: «Леонтович був одним із 17-ти членів Старої Громади, які склали присягу «любити Україну до глибини власної кишені». Разом із Василем Симиренком та Євгеном Чикаленком видавав першу українську щоденну газету «Громадська думка». Член Української Центральної Ради в 1917 р. Міністр земельних справ в уряді Павла Скоропадського в 1918 р. Розробив проект земельної реформи, яку сучасники вважали однією з найдемократичніших.
З 1919 р. жив в еміграції. «Усім своїм єством я відчував, що не зможу стерпіти становища большевицького раба й мушу втікати світ за очі, хоч би й на тяжку біду, аби не залишитися під їхньою кормигою, — писав у спогадах Володимир Леонтович. — Я був уже застарий, щоб братися за рушницю та воювати, а не міг і манити себе, як манили себе тоді люди соціалістичних напрямків, думкою, щоб я міг із ними мирити, а вони мене стерпіти. Для мене всі большевицькі ідеї й усе їх поводження були згори непереносні й ворожі».
Помер 10 грудня 1933 р. в Празі.
Полтавський офіс Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті (за матеріалами офіційних сайтів УІНП та Лубенської міської ради)
Світлини: прес-служба виконкому Лубенської міськради
