Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім’я нині російські окупанти використовують як ідеологічну зброю: «Херсон — полуденный край России», — банер з цією цитатою розвісили російські окупанти у Херсоні. На його честь у Полтаві в часи СРСР встановили пам’ятник, а ще на Полтавщині налічується 120 назв вулиць, провулків, площ, проспектів його імені. Сьогодні мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна (1799-1837).

Інформаційний матеріал Українського інституту національної пам’яті

Голосувати можна як на сайті мерії Кременчука, так і в контактних центрах. З 18 липня розпочинається процес голосування за перейменування вулиць Кременчука в рамках процесів деімперіалізації (декомунізації, дерусифікації, дерадянізації, деколонізації). Відповідне рішення затвердили 14 липня, на комісії з увічнення пам’яті і перейменування міських об’єктів.

На засіданні двадцятої сесії восьмого скликання Козельщинської селищної ради її депутати затвердили статут та назву місцевого комунального музею. Відтепер він називатиметься «Мануйлівський літературно-краєзнавчий музей».

У місті Кобеляки Полтавського району на вимогу Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) комунальні служби місцевої територіальної громади демонтували незаконний комуністичний пам’ятний знак.

За даними Полтавського офісу УІНП в населених пунктах Полтавщини досі є чинними 54 топоніми на честь Горького, а пам’ятники йому дотепер бовваніють у місті Решетилівка (територія і власність ТОВ «Бурат-агро») та у с. Середняки Петрівсько-Роменської сільської ради Миргородського району та у с. Загребелля Чорнухинської громади Лубенського району Полтавщини. Чому для України, яка бореться за власну свободу, демократію, незалежність із російським імперіалізмом, ця особа є одним із символів духовного та фізичного рабства? Чому очищення топонімічного і меморіального простору від цієї постаті так важливо?

У межах декомунізації з ініціативи регіонального представника Українського інституту національної пам’яті Олега Пустовгара та депутатів міської ради Катерини Кулик й Валерія Нижника у Гадячі з’явилися нові назви вулиць, площ, провулків. Згідно з рішенням сесії Гадяцької міської ради увічнено особистості та події епохи Гетьманщини.

На в’їзді до села Вишневе, що підпорядковане Новооржицькій селищній раді Лубенського району на запит Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) частково оновлено стелу, зокрема зафарбовано неіснуючу, незаконну, колишню назву села «Куйбишеве». Про це зазначено у офіційній відповіді виконкому Новооржицької громади.

З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті та депутатки Лубенської міської ради Аліни Савки у Лубенській міській територіальній громаді стартував процес деколонізації і дерадянізації топоніміки. Створено офіційну робочу групу.

Бібліотека-філіал № 7 (мікрорайон «Половки») Полтавської міської централізованої бібліотечної мережі спільно з громадськістю провела патріотичну годину «Конституція — оберіг нашої державності». Захід присвятили 26-ій річниці ухвалення Конституції України.