Полтавців запрошують відвідати презентацію книги Інституту нацпам’яті «Волонтери: сила небайдужих»
До цієї книги, серед іншого, увійшла й розповідь волонтерки і депутата обласної ради Наталії Гранчак про найбільшу волонтерську спільноту Полтавщини: Полтавський батальйон небайдужих. Також до книги увійшло ще 27 історій, розказаних від першої особи, які висвітлюють різні аспекти волонтерської діяльності, пов’язані з російсько-українською війною: підтримка армії, допомога пораненим, підтримка населення, яке стало заручником цієї війни. Героями книги стали волонтери, відомі по всій Україні.
Організатором цього просвітницько-видавничого проєкту є Український інститут національної пам'яті. Про це повідомили у Полтавському офісі УІНП. «Вхід вільний, але просимо не забувати про масковий режим і інші карантинні обмеження», — говорять організатори.
Що? Полтавська єпархія ПЦУ, громадська організація «Команда небайдужих» та Полтавський офіс Північно-східного міжрегіонального відділу Інституту нацпам’яті презентують книгу «Волонтери: сила небайдужих». У презентації візьме участь гість із Києва: авторка-упорядниця, співробітниця УІНП Наталка Позняк-Хоменко.
Модератор презентації: архиєпископ Полтавський і Кременчуцький ПЦУ Федір.
Де? м. Полтава, вул. Соборний майдан, Свято-Успенський кафедральний собор ПЦУ
Коли? У вівторок, 19 жовтня, о 18:00.
Довідково: Книга «Волонтери: Сила небайдужих» розповідає про волонтерство, як суспільне явище, що потужно заявило про себе з 2014 року, коли свідомі громадяни долучились до розбудови та забезпечення українського війська. «Слово «волонтер» в останні роки надійно увійшло в наш лексикон. І не буде перебільшенням сказати, що саме волонтерський рух, ця всенародна підтримка, стала одним із вирішальних факторів спротиву російській агресії. У багатьох моментах саме волонтери замінили собою державні механізми, виявилися оперативнішими, креативнішими, відповідальнішими. І саме завдяки волонтерам наша армія стала такою, як вона є. І йдеться тут не лише про харчі чи бронежилети, які масово возилися на передову у 2014-2015 роках. Ідеться передусім про моральний дух армії. Волонтери, які стали зв’язковим механізмом між передовою та тилом і реальним свідченням, що «своїх не кидають», підтримували у бійців розуміння, за що вони воюють, а у населення – що вони під надійним захистом. І це, мабуть, їхня найголовніша місія.
