У межах угоди про інформаційну співпрацю з Українським інститутом національної пам’яті (УІНП) на телеканалі «Місто+» продемонстрували відеопроєкти «Голоси УПА» та «Нескорені». Покази присвятили державному святу — Дню Збройних сил України та 80-річчю Української повстанської армії.

Цими днями біля Українського дому у Вашингтоні, столиці Сполучених Штатів Америки, відкрили пам’ятник видатному українському філософу, уродженцю козацького містечка Чорнухи на Полтавщині Григорію Сковороді. Про це повідомляє офіційний сайт Українського інституту національної пам’яті.

З нагоди Дня Збройних сил України Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті продовжує розповідати про славних борців за незалежність у лавах Армії УНР, уродженців Полтавщини, ювілеї яких цьогоріч відзначають згідно з Постановою ВР на державному рівні. Адже як тодішні звитяжці воювали проти білої і червоної росії, так нинішні ЗСУ продовжують боротьбу проти підступного ворога.

У Миргородській міській територіальній громаді деколонізували топоніміку. Сесія міської ради відправила на смітник історії назви, що звеличували СРСР і державу-терориста — росію. Натомість нові назви отримали 38 вулиць і провулків громади. Рішенню депутатів передувало громадське обговорення, у якому активну участь взяв Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та краєзнавиця, авторка книги «З історії миргородських вулиць» Людмила Розсоха.

У грудні Україна відзначає 300-річний ювілей Григорія Сковороди — найвідомішого українського філософа. Мислитель і гуманіст жив три століття тому. Був освіченим і талановитим, проте не шукав слави, кар’єри чи багатства, не поступався цінностями заради вигоди. Вів аскетичний спосіб життя, міркував і писав про пізнання, життя в гармонії, суспільно корисну працю. Попри такий аскетизм і відреченість (а можливо, саме завдяки цьому), Сковороді вдалося сформулювати ідеї та створити тексти, що захоплюють серця й розуми людей, які живуть через століття після нього. Григорія Савича без перебільшення можна назвати національним філософом — для поколінь українців він залишається цікавим, актуальним і навіть близьким.

У Лубенській галереї мистецтв для усіх охочих мешканців міської територіальної громади показали виставку Українського інституту національної пам’яті (УІНП) «Українська Друга Світова». Експонування організували Полтавський офіс УІНП, Управління культури і мистецтв Лубенського міськвиконкому та Полтавський обласний краєзнавчий музей імені Василя Кричевського.

Цьогоріч з ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою Верховної Ради на державному рівні відзначається знакова дата - 80-річчя створення Української повстанської армії, військово-політичної формації Українського визвольного руху, стратегічною метою якого було відновлення Української держави. Заснована на зламі 1942–1943 років, вона діяла до вересня 1949-го, після чого реорганізована в збройне підпілля, що тривало до середини 1950-х. Через лави УПА пройшли понад 100 тисяч осіб, географія походження яких представлена усіма областями України, зокрема й Полтавщини. 

Таку назву мав тематичний круглий стіл, який організували у Полтаві кафедра історії України Полтавського національного педагогічного університету (ПНПУ) Державний архів Полтавської області (ДАПО) за участю Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП).

Дослідник Великого Голоду, член ВУНРАди (1941) Поль Половецький (професор інж. Полікарп Порфирович Плюйко) (*1903-†1979) — про ґеноцид як «масове голодове народовбивство українців», світовий злочин большевиків проти української нації за національною ознакою

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. 26 листопада у Полтаві громадська організація «Рух Ветеранів Полтавщини», громадська спілка «БАЗУКА», полтавське духовенство ПЦУ за участю Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та патріотичних містян організували меморіальний захід з вшанування пам’ять жертв Голодоморів біля однойменного Меморіалу у сквері на перехресті вулиць Європейської, Панаса Мирного та Кагамлика.