Учасники робочої групи з деколонізації, створеній при Полтавській облраді, вивчають можливість демонтажу імперських пам’ятників. Для цього, зокрема, була проведена зустріч з автором одного з профільних законопроектів Миколою Княжицьким.

Полтавською обласною прокуратурою до власників пам’ятки архітектури місцевого значення — Міський особняк «з модульйонами» пред’явлено позовну заяву про зобов’язання укласти охоронний договір на вказану будівлю, розташовану у Полтаві, на вул. Соборності, 12.

Директор Державного галузевого архіву Українського інституту національної пам’яті Ігор Кулик провів майстер-клас для громадських діячів Полтави, співробітників Державного архіву Полтавської області й архівного підрозділу УСБУ у Полтавській області, відділу краєзнавства Полтавської обласної наукової універсальної бібліотеки ім.Котляревського, ЗОШ №7 м.Полтава, студентів факультету історії та географії Полтавського національного педагогічного університету, також студентів і викладачів кафедр гуманітарних дисциплін інших вишів Полтави. На семінарі розповіли про пошук репресованих російсько-комуністичною владою у часи СРСР родичів, що особливо актуально під час цієї жорстокої російсько-української війни. 

Виконавчий комітет Великосорочинської сільської ради Миргородського району провів громадське обговорення проєкту нових назв топонімів у громаді замість тих, що звеличують Росію та СРСР. Обговорення тривало з 16 вересня по 15 жовтня і відбувалося на офіційному сайті громади та шляхом письмових пропозицій та зауважень до виконкому.

Побутує міф, що в Українській Повстанській Армії (УПА) за незалежність України воювали лише галичани чи волиняки… Але це зовсім не так, оскільки значний відсоток в УПА становили вихідці з центральної та східної України. Щоб вшанувати захисників і захисниць України та воїнів УПА Інститут нацпам’яті з нагоди 80-річчя УПА проводить просвітницьку кампанію під гаслом «Боролись! Боремось! Поборемо!». Сьогодні розповімо про уродженця Полтавщини, Миколу Лавріновича Савченка (псевдо — «Петро Миколенко», «Байда», «377»).

14 жовтня — День захисників і захисниць. З цієї нагоди Український інститут національної пам’яті проводить інформаційну кампанію під гаслом «Боролись! Боремось! Поборемо!», щоб показати тяглість боротьби за державну незалежність і військових традицій, а також зв’язок поколінь, які втілювали і втілюють цю боротьбу й вшанувати захисників різних історичних періодів. Зокрема у межах рубрики «Патрони ЗСУ» розповідаємо про ті постаті, чиї імена носять бригади сучасних Збройних сил України. 23 серпня 2020 року 35-й окремій бригаді морської піхоти Військово-морських сил ЗСУ присвоєне почесне найменування імені контрадмірала Михайла Остроградського, головнокомандувача Чорноморського флоту Української Народної Республіки. Розповідаємо про нього детальніше

Цьогоріч з ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою Верховної Ради на державному рівні відзначається 80-річчя з часу створення Української повстанської армії. Щоб вшанувати захисників і захисниць України та воїнів УПА Інститут нацпам’яті проводить просвітницьку кампанію під гаслом «Боролись! Боремось! Поборемо!». З 1944 року координувала національно-визвольний рух і представляла патріотичні сили Українська головна визвольна рада (УГВР). Сьогодні розповімо про Катерину Мешко — діячку ОУН і членкиню УГВР.

Інформаційні матеріали до 80-річчя Української повстанської армії та Дня захисників і захисниць України

14 жовтня відзначатимемо День захисників і захисниць. З цієї нагоди Український інститут національної пам’яті проводить інформаційну кампанію під гаслом «Боролись! Боремось! Поборемо!», щоб показати тяглість боротьби за державну незалежність і військових традицій, а також зв’язок поколінь, які втілювали і втілюють цю боротьбу й вшанувати захисників і захисниць України у різні історичні періоди. Зокрема у межах рубрики «Патрони ЗСУ» розповідаємо про ті постаті, чиї імена носять бригади сучасних Збройних сил України.

11 жовтня пам’ятники коменданту фортеці Олексію Келіну та Петру І (біля музею Полтавської битви) прикрили захисною синьо-жовтою сіткою. У серпні такою ж маскувальною сіткою прикрили пам’ятник на місці відпочинку Петра I. Таким чином, вже три імперські пам’ятники у Полтаві закриті від очей перехожих.