Голодомор ґеноцид на історичній Полтавщині в джерельних інформаціях та споминах уродженки села Глинське Тетяни Черевань (в шлюбі — Волинець): «…Бог мене залишив на світі, щоби я могла про Голод розповідати, … вчити своїх дітей любити родину, українські звичаї, Бога й Україну…»

Столітню будівлю на вулиці Гоголя планують демонтувати, а замість неї звести новий житловий комплекс. Відповідний проект хоче реалізувати Богдан Єсіпов, співвласник Relax Park Verholy та групи компаній «Єдінство»

Цими днями у затишній залі Центральної бібліотеки Полтавської міської територіальної громади Департамент культури, молоді та сім’ї Полтавської міської ради й музей «Поле Полтавської битви» та крайова «Просвіта» за сприяння Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті провели презентацію книги «Гетьман України Пилип Орлик». Видання приурочили до славного ювілею — 350-річчя від дня народження воїна й інтелектуала, політичного, державного та військового діяча, гетьмана України, упорядника «Конституції Пилипа Орлика».

Керівництво Полтави два місяці чекало від районного військкомату довідки про біографії загиблих героїв, на честь яких планують назвати вулиці. Хоча біографії можна було отримати за один день від міського військкомату

Прокуратура подала позов до суду з вимогою укласти охоронний договір на історичний Особняк адвоката Перцовича на вул. Пушкіна, 40

«Полтавщина» отримала лист з НСАУ з проханням розмістити його на своїх сторінках. Подаємо текст звернення без скорочення

«Нації вмирають не від інфаркту. Спершу їм відбирає мову», — ця крилата фраза належить видатній українській письменниці Ліні Костенко. Це фактор безпеки. Без української мови не може бути України. Недарма протягом століть російський імперіалізм вбивав українську мову. 9 листопада в Україні відзначається День української мови і писемності. З нагоди пам’ятної дати Полтавський офіс Українського інституту нацпам’яті оприлюднює історичну хронологію заборон української мови у Російській імперії і СРСР та під час правління проросійського режиму Януковича. Також знайомимо з інформацією про відродження нашої мови в УНР та після Революції Гідності.

Рішенням 22-ої сесії 8-го скликання Лубенської міської ради у цій громаді перейменовано 154 топоніми, які звеличували СРСР та державу-окупанта росію або їхніх діячів.

Український інститут національної пам’яті (УІНП), Полтавська обласна військова адміністрація і Полтавська обласна рада провели дистанційний комунікативний захід (семінар) для державних службовців обласної та районних військових адміністрацій, а також посадовців органів місцевого самоврядування Полтавщини. Слухачами стали 86 посадових осіб гуманітарної сфери. Семінар «Актуальні питання декомунізації/деколонізації у контексті протидії російській агресії у сфері національної пам’яті» відбувся на базі Полтавського регіонального центру підвищення кваліфікації. 

Майбутня засновниця та керівниця Українського Червоного Хреста на Волині, письменниця, громадська діячка, перекладачка, науковиця, просвітянка, журналістка, поліглотка (володіла французькою, німецькою, чеською, англійською мовами),етнографка Харитина Кононенко народилася 18 жовтня 1900 року в селі Миколаївка Кременчуцького повіту (нині це село Кобеляцької міської територіальної громади Полтавського району). Про цю неймовірну жінку не так багато інформації у відкритих джерелах. Її доля дещо перегукується із шляхом ще однієї видатної українки — Олени Теліги. Обидві сильні, обидві навчалися в Чехословаччині в одній академії, відвідували гурток бандури В. Ємця, обидві жили в ритмі з Україною, жертовно, і померли за неї. Але, якщо про Телігу вже нарешті заговорили, то про Харитю здебільшого мовчать.