У межах процесів деколонізації/декомунізації Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП) запропонував виконкому Михайлівської сільської ради Полтавського району вшанувати пам’ять видатного уродженця цієї громади, борця за незалежність України у 20 столітті Павла Кудрявцева. Йшлося про широкий спектр комомеморативних практик — від встановлення меморіальної дошки і проведення тематичних просвітницьких заходів до увічнення у назвах вулиць у селі Ряське та у центрі громади — Михайлівці. Втім, всупереч духу і букві Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у 20 столітті» влада громади (голова Коляндра Микола) проігнорувала ініціативи центрального органу виконавчої влади.

«Знакова постать в історії України». Таку назву має тематична книжкова виставка до 130-річчя від дня народження видатного уродженця Гадяча — військового і громадського діяча, генерал-хорунжого Армії УНР Михайла Миколайовича Крата. За ініціативи відділу культури і туризму виконкому Гадяцької міськради та Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті цю виставку для усіх зацікавлених мешканців громади підготувала Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки.

Війна на Донбасі – це етап новітньої народної російсько-української війни за незалежність, розпочатий російськими окупаційними загонами, які вторглися у квітні 2014 року на територію Української держави, зокрема Донецької і Луганської областей. Вторгненню передувало загарбання московитами Криму і незаконне проголошення терористичних так званих ДНР/ЛНР. За географічним масштабом цей етап війни (з квітня 2014 року до 24 лютого 2022 року) був локальним і охоплював частини Донецької і Луганської областей Української держави. Першим загиблим військовослужбовцем у війні на Донбасі був Геннадій Біліченко. З ініціативи Українського інституту національної пам’яті та згідно з Постановою Верховної Ради про пам’ятні дати та ювілеї 50-річчя від дня його народження Героя з Полтави відзначається на державному рівні.

Полтавською обласною прокуратурою до користувача пам’ятки історії та архітектури місцевого значення – Будинок Акіма Глейзера пред’явлено позовну заяву про зобов’язання укласти охоронний договір на вказану будівлю, розташовану у Полтаві, на вул. Соборності, 3.

Чи не вперше про родину священиків Базилевських я довідався із біобібліографічного довідника авторства дослідника-полтавця Петра Ротача «Розвіяні по чужині. Полтавці на еміґрації…», який побачив світ вже понад два десятиліття тому, у 1998-ому році, в полтавському видавництві «Верстка».

Одна з найулюбленіших фраз полтавського міського голови Мамая: «Короля робить свита». Але полтавські реалії насправді інші: яка свита, такий і «король» або який «король» така на жаль і свита. Ці речі у нас в місті взаємопов’язані

На Монастирському кладовищі знайшли занедбану могилу лікаря Олександра Несвіцького. Її розчистили від чагарників. Поховання Несвіцького відшукали представники громадської організації «Добродії Полтавщини»: Віталій Закладний, Артем Гончаров та Олександр Геращенко.

На початку цьогорічного липня відзначали свій славний 75-річний ювілей знаменитий лицар українського кобзарства, правдивий український патріот козацького роду, який натепер замешкав в далекій Австралії, полтавець з походження Петро Федорович Деряжний.

Після звернення регіонального представника Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олега Пустовгара на гарячу урядову лінію Кабінету міністрів рішенням №5 18-ої сесії Комишнянської селищної ради Миргородського району «Про перейменування вулиць в селі Попівка та селищі Дібрівка» з топоніміки цієї громади стерто ім’я російського військового злочинця Алєксандра Суворова, який має явну негативну репутацію в історії України, Польщі та національних меншин півдня нашої держави. Ухвалу підписав Комишнянський селищний голова Володимир Харченко

Цьогоріч 6 серпня виповнилося 130 років від дня народження Михайла Крата (1892-1979) — уродженця Полтавщини, українського військового діяча. У 2010 році побачила світ книга споминів та його статей «Козацькому роду нема переводу» у місті Бетезда північноамериканського штату Мериленд. Упорядниками стали донька Михайла Крата — Ніна Крат-Черняк та внучка Ганя Черняк. 9 років тому книга надійшла від них зі США на мою лохвицьку адресу.