12 січня минуло 150 років від дня народження автора дизайну національного Герба України «Тризуб», талановитого патріарха української культури Василя Григоровича Кричевського та десять років єдиному в Україні Музею мистецької родини Кричевських

Про непростий життєвий шлях українського поета-шістдесятника, перекладача, публіциста, прозаїка, мислителя, літературознавця, літературного критика, правозахисника, політв’язня СРСР, дисидента, члена Української Гельсінської групи говорили з користувачами бібліотеки №7 Полтавської міської бібліотечної централізованої системи на поетичній годині «Свій шлях пройшов, все винести зумів: Василь Стус».

На Свят-Вечір, 85 років тому народився нескорений Василь СТУС. Мало хто знає, але 1959-го строкова військова служба для 21-річного Василя почалася саме з Лубень, а якщо точніше — з нашої військової частини № 0З304 — (115 гвардійська мотострілецька дивізія). «Чим більше ЛУБНИ „веснішають“, тим глибше ЗАКОХУЮСЬ в них», — писав Стус.

Диканською окружною прокуратурою до власників земельних ділянок, на яких розташована пам’ятка археології місцевого значення, пред’явлено позовні заяви про повернення вказаної землі у власність держави. Йдеться про могильник IV — початку V століть Черняхівської культури, що знаходиться в селі Кантемирівка Чутівської громади.  

31 грудня 2022 року минуло 130 років з дня народження Михайля Семенка — поета доби Розстріляного відродження, основоположника українського футуризму. Семенко народився у селі Кибинці Миргородського району на Полтавщині.

Цьогоріч з ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) згідно з Постановою парламенту на державному рівні відзначається така пам’ятна дата, як 140-річчя із дня народження Всеволода Петріва (2 січня 1883 — 10 липня 1948), військового і громадського діяча, генерал-хорунжого Армії УНР, історика, педагога. Організатор і командир полку імені Костя Гордієнка заслуговує на добру пам’ять полтавців, оскільки навесні 1918 року брав участь у військовій операції зі звільнення Полтавщини від російсько-більшовицьких загарбників.

29 грудня, на базі комунального закладу «Гадяцька публічна бібліотека ім. Лесі Українки» відбулося просвітницьке онлайн відеозібрання «Вчора Армія УНР — сьогодні ЗСУ! До 130-річчя видатного гадячанина Степана Лазуренка».

У цій розповіді мова піде не про українського генія 18 століття Григорія Сковороду, а про його земляка, чия доля пов’язана з інтригою заголовку публікації…

Доки Одеса таки взялась зносити пам’ятник Катерині, об яку там довго ламали списи, але все ж таки російське вторгнення стало вирішальним аргументом

Ім’я уродженця Гадяча на Полтавщині, полковника Армії Української Народної Республіки (УНР) Степана Лазуренка (1892–1969) мало відоме на Батьківщині. Хоча його життєвий шлях, чітка громадянська позиція, безперечно, заслуговують не тільки на добру пам’ять нащадків, а й пильну увагу з боку істориків та краєзнавців.