18-20 лютого 2014 року в середмісті Києва відбулися масштабні розстріли активістів Революції Гідності. 18 лютого проросійський режим Януковича вбив 22 протестувальники, а 20 лютого  найбільше – 48 українських патріотів. Загалом 107 учасники Революції Гідності складають «Небесну сотню». З війною до «Небесної сотні» додалися тисячі загиблих — активісти, які вижили на Майдані, пішли на війну і полягли вже на фронті. Сьогодні згадуємо Василя Поліщука, воїна ЗСУ і майданівця з Полтавщини, який поліг за незалежність України під час російсько-української війни. 

Інформаційні матеріали Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні — музей Революції Гідності та Українського інституту національної пам’яті

Його возвеличено в назвах вулиць, у назві Полтавського національного педагогічного університету. Йому поставлено пам’ятник в обласному центрі. У Полтаві функціонує музей зрадника…

Серед численних напрацювань робочої групи з питань присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій на території Полтавської міської територіальної громади є і важлива справа щодо увічнення пам’яті видатного борця за Незалежність у ХХ столітті Миколи Плав’юка. Зокрема, авторка цього допису запропонувала назвати вулицю на його честь, адже досі Микола Плав’юк у Полтаві ніяк не пошанований.

Резонансним став круглий стіл на тему «Реалізація державної політики подолання наслідків русифікації та тоталітаризму в місті Полтаві та Полтавській області», який відбувся у 4 лютого в Полтаві. Обговорення організували Міністерство культури та інформаційної політики, Експертна рада з питань подолання русифікації та тоталітаризму при МКІП, Інститут нацпам’яті та Полтавська обласна військова адміністрація. Окрім питання усунення з публічного простору російських маркерів, встановлених на честь перемоги Московського царства над союзними військами шведського короля Карла XII та гетьмана Івана Мазепи в Полтавській битві 1709 року, йшлося й про важливі сенси національної пам’яті, які мають неодмінно бути відображені у вигляді пам’ятників.

Ще одна територіальна громада Полтавщини долучилася до процесу деколонізації топоніміки. Ухвалою 29-ої сесії восьмого скликання Білицької селищної ради Полтавського району за № 17 цими днями перейменовано 90 об’єктів топоніміки, які звеличували СРСР і державу-агресора — росію. Рішенню місцевих народних обранців передувала копітка чотиримісячна праця комісії з найменування вулиць, провулків, площ на території Білицької селищної територіальної громади. Комісію створено торік, 29 вересня з ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті. До складу комісії увійшли перший заступник селищного голови Ігор Федь, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар, історик, краєзнавець, директор Білицького краєзнавчого музею Євгеній Калашник, очільники старостинських округів громади, співробітники виконкому, керівники місцевих освітніх комунальних закладів.

Цьогоріч на державному рівні з ініціативи УІНП та згідно з Постановою ВР «Про пам’ятні дати і ювілеї» відзначається 130-річчя з дня народження Порфирія Силенка-Кравця (1893-1977), військового діяча, козака Лубенського сердюцького кінно-козачого полку Армії УНР, підполковника Армії УНР, учасника боротьби за незалежність України у ХХ столітті. 

До другої черги перейменування полтавських топонімів увійшли 102 вулиці та провулка, які названі на честь російських та радянських подій, військових, партизанів, політиків. Збір пропозицій від громадян завершився наприкінці минулого року, тепер робоча група з перейменування поступово затверджує нові варіанти.

Голова Полтавської обласної військової адміністрації Дмитро Лунін видав розпорядження №75 «Про демонтаж пам’ятника – погруддя герою Радянського Союзу, герою соціалістичної праці І.М.Третяку в місті Хорол Полтавської області». Міський голова Сергій Волошин має вжити заходів з проведення демонтажних робіт та поінформувати про це облвійськадміністрацію.

Можливо, на цих музичних інструментах грали козаки. Інші знахідки, які потрапили до рук археологів у 2022 році, також направили на реставрацію