Цьогоріч на державному рівні з ініціативи УІНП та згідно з Постановою ВР «Про пам’ятні дати і ювілеї» відзначається 130-річчя з дня народження Порфирія Силенка-Кравця (1893-1977), військового діяча, козака Лубенського сердюцького кінно-козачого полку Армії УНР, підполковника Армії УНР, учасника боротьби за незалежність України у ХХ столітті. 

До другої черги перейменування полтавських топонімів увійшли 102 вулиці та провулка, які названі на честь російських та радянських подій, військових, партизанів, політиків. Збір пропозицій від громадян завершився наприкінці минулого року, тепер робоча група з перейменування поступово затверджує нові варіанти.

Голова Полтавської обласної військової адміністрації Дмитро Лунін видав розпорядження №75 «Про демонтаж пам’ятника – погруддя герою Радянського Союзу, герою соціалістичної праці І.М.Третяку в місті Хорол Полтавської області». Міський голова Сергій Волошин має вжити заходів з проведення демонтажних робіт та поінформувати про це облвійськадміністрацію.

Можливо, на цих музичних інструментах грали козаки. Інші знахідки, які потрапили до рук археологів у 2022 році, також направили на реставрацію

Такий підсумок обласного круглого столу з проблем деколонізації публічного простору Полтави. У зібранні взяли участь міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, співробітники обласної військової адміністрації, міськвиконкому, Українського інституту національної пам’яті, громадські активісти, нардеп Андрій Боблях, полтавські науковці Юрій Волошин, Людмила Бабенко, Ірина Петренко, Леонід Булава, Віра Мелешко та директорка музею «Поле Полтавської битви» Наталія Білан. Також до зібрання долучилися учасники експертної ради Міністерства культури та інформаційної політики з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму.

Археологічна спадщина України, безперечно, є невід’ємною складовою світової культурної спадщини. Упродовж останніх тридцяти років Незалежності наукові археологічні осередки країни плідно робили свою справу: дослідження, експедиції тощо. Цей вагомий пласт праці вилився в унікальні наукові дослідження українських вчених.

Саме так дуже влучно назвали працівники Полтавської бібліотеки-філії № 7 вечір-спомин, присвячений пам’яті журналіста, прозаїка, поета, драматурга Юрія (у хрещенні Георгія) Антиповича, якому б цьогоріч 30 січня виповнилося 80 років. На жаль, 17 червня 2016 року його душа відлетіла у ті космічні далі, таємниці яких він так прагнув розгадувати усе своє життя… Ініціаторку заходу, завідувачку бібліотеки-філії № 7 Людмилу Заливчу творчість і постать Юрія Антиповича зацікавили, коли вона прочитала його книгу про видатного літературознавця, краєзнавця, письменника-дисидента Петра Ротача. Ця книга має промовистий заголовок «Петро Ротач: «Я впень був нищений не раз, та скрес з любові до Вкраїни» і вражає як багатством фактажу, так і тим, як суголосно билися два серця – героя і автора, вірних синів України.

Торік, у квітні депутати Гадяцької міської ради перейменували понад 30 площ, вулиць, провулків Гадяча. З цієї теми публікували статті «Історія Гадяча у назвах вулиць: гетьмани, козацькі полковники й літописці», «Декомунізація топоніміки Гадяча: нові назви вулиць увічнюють епоху УНР» та «Декомунізація Гадяча: вулицю Маркса перейменували на честь заступника міністра юстиції УНР, музикознавця Климента Квітки». Сьогодні ж оприлюднюємо завершальний просвітницький допис з цього циклу матеріалів.

До другої черги перейменування полтавських топонімів увійшли 102 вулиці та провулка, які названі на честь російських та радянських подій, військових, партизанів, політиків. Збір пропозицій від громадян завершився наприкінці минулого року, тепер робоча група з перейменування поступово затверджує нові варіанти. Так, наразі варіанти затвердили щодо 18 вулиць зі 102, які підлягають перейменуванню у даній черзі.

У Полтаві відбулася низка просвітницьких і меморіальних заходів з нагоди 105-ої річниці бою під Крутами.