Такий підсумок обласного круглого столу з проблем деколонізації публічного простору Полтави. У зібранні взяли участь міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, співробітники обласної військової адміністрації, міськвиконкому, Українського інституту національної пам’яті, громадські активісти, нардеп Андрій Боблях, полтавські науковці Юрій Волошин, Людмила Бабенко, Ірина Петренко, Леонід Булава, Віра Мелешко та директорка музею «Поле Полтавської битви» Наталія Білан. Також до зібрання долучилися учасники експертної ради Міністерства культури та інформаційної політики з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму.

Археологічна спадщина України, безперечно, є невід’ємною складовою світової культурної спадщини. Упродовж останніх тридцяти років Незалежності наукові археологічні осередки країни плідно робили свою справу: дослідження, експедиції тощо. Цей вагомий пласт праці вилився в унікальні наукові дослідження українських вчених.

Саме так дуже влучно назвали працівники Полтавської бібліотеки-філії № 7 вечір-спомин, присвячений пам’яті журналіста, прозаїка, поета, драматурга Юрія (у хрещенні Георгія) Антиповича, якому б цьогоріч 30 січня виповнилося 80 років. На жаль, 17 червня 2016 року його душа відлетіла у ті космічні далі, таємниці яких він так прагнув розгадувати усе своє життя… Ініціаторку заходу, завідувачку бібліотеки-філії № 7 Людмилу Заливчу творчість і постать Юрія Антиповича зацікавили, коли вона прочитала його книгу про видатного літературознавця, краєзнавця, письменника-дисидента Петра Ротача. Ця книга має промовистий заголовок «Петро Ротач: «Я впень був нищений не раз, та скрес з любові до Вкраїни» і вражає як багатством фактажу, так і тим, як суголосно билися два серця – героя і автора, вірних синів України.

Торік, у квітні депутати Гадяцької міської ради перейменували понад 30 площ, вулиць, провулків Гадяча. З цієї теми публікували статті «Історія Гадяча у назвах вулиць: гетьмани, козацькі полковники й літописці», «Декомунізація топоніміки Гадяча: нові назви вулиць увічнюють епоху УНР» та «Декомунізація Гадяча: вулицю Маркса перейменували на честь заступника міністра юстиції УНР, музикознавця Климента Квітки». Сьогодні ж оприлюднюємо завершальний просвітницький допис з цього циклу матеріалів.

До другої черги перейменування полтавських топонімів увійшли 102 вулиці та провулка, які названі на честь російських та радянських подій, військових, партизанів, політиків. Збір пропозицій від громадян завершився наприкінці минулого року, тепер робоча група з перейменування поступово затверджує нові варіанти. Так, наразі варіанти затвердили щодо 18 вулиць зі 102, які підлягають перейменуванню у даній черзі.

У Полтаві відбулася низка просвітницьких і меморіальних заходів з нагоди 105-ої річниці бою під Крутами.

19 січня Полтавський окружний адміністративний суд задовольнив клопотання прокуратури та зобов’язав двох власниць історичної пам’ятки архітектури «Особняк адвоката Перцовича» укласти договори щодо охорони будівлі. Про це стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті до 105-ої річниці бою під Крутами

Адміністратор сторінки «Стара Полтава», журналіст ТРК «Суспільне. Полтава» Ігор Ізотов створює подкасти з тем декокомунізації/деімперіалізації/деколонізації/дерусифікації, перейменування вулиць, пам’ятники та історію. До участі у черговому обміні думками взяв участь регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту запровадила Генеральна асамблея ООН Резолюцією № 60/7 від 1 листопада 2005 року. «Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…» — зазначається в документі. Україна приєдналася до відзначення Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту у 2012 році.