Розмір тексту

Місто Хорол на Полтавщині очищено від комуністичного маркера комуністу-гекачепісту ворогу України Третьяку

Демонтажні роботи здійснено вранці 25 лютого на виконання розпорядження Полтавської обласної військової адміністрації Дмитра Луніна №75 «Про демонтаж пам’ятника–погруддя герою Радянського Союзу, герою соціалістичної праці І.М.Третяку в місті Хорол Полтавської області».

Регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар нагадав законодавчі аспекти питання:

«Декомунізаційний Закон забороняє як символіку комунорежиму пам’ятники особам, які обіймали керівні посади у вищих органах комуністичної партії та СРСР. Тож комуністичний маркер необхідно було демонтувати, оскільки його спорудили на честь Третяка Івана Мусійовича (1923–2007) — члена ЦК КПРС у 1976-1990 роках, заступника міністра оборони СРСР у 1986–1991-му роках. Це „історія з бородою" довжиною у сім років. Ветерани російсько-української війни періоду АТО/ООС, зокрема Олександр Стеценко, патріотична громадськість Хорольщини, всеукраїнська громадська ініціатива «Декомунізація. Україна» й Український інститут національної пам’яті (УІНП) постійно вимагали від мера Хорола Сергія Волошина виконати декомунізаційний закон, відстоювали свою позицію у судах. Хорольська мерія шукала прогалини у законодавстві, надсилаючи на УІНП та ініціаторам демонтажу відписки, ігноруючи факти непричетності до вигнання нацистів з України та участь Трєтьяка у окупації Радянським Союзом незалежних країн Балтії».

Вежа молитви Меморіал на честь жертв рейсу KAL007 на мисі Соя в Японії острів Хоккайдо Вежа молитви Меморіал на честь жертв рейсу KAL007 на мисі Соя в Японії острів Хоккайдо

У Полтавському офісі УІНП наголошують:

«Комуніст-сталініст-брєжнєвіст Трєтьяк був серед тих, хто прагнув відкинути народи колишнього СРСР у морок сталінщини, репресій, голодоморів. Він підтримав ГКЧП - спробу придушити визвольні рухи у колишніх республіках СРСР або як зневажливо казали тоді у Кремлі „парад суверенітетів“». Малорос-колаборант третьяк причетний до страхітливого злочину. 1 вересня 1983троку мирний пасажирський літак «Корейських авіаліній» (рейс KAL007). «Боїнг-747» прямував із Нью-Йорка до Сеула. Маршрут пролягав над Тихим океаном, огинаючи територію СРСР. Літак помилково відхилився від маршруту й трішечки залетів в радянську територію. Оскільки екіпаж, за даними «чорних скриньок», неправильно налаштував автопілот. Російський радянський винищувач збив «Боїнг»-так через наказ кремлівських верховод, попередників путіна-стрєлкова-гіркіна трагічно загинуло 269 людей:. Видатний президент США Рональд Рейган назвав трагедію «злочином проти людства, який ніколи не повинен бути забутим», «актом варварства і нелюдської жорстокості». У Сеулі, столиці Республіки Корея, відбулися багатотисячні протестні акції, під час яких спалювали прапори СРСР. На час сахалінського злочину малорос з Хоролу, кавалер чотирьох орденів Владіміра Лєніна Трєтьяк був членом ЦК КПРС і командував військами Далекосхідного військового округу (1976–1984 рр.).

Полтавський офіс УІНП

Національна пам’ять

Редактор проекту: Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті

902

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему