Днями у Полтаві відбулася презентація книги старшої наукової співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Галини Галян «Спомини. Життя в музеї».

Відбулася чергова сесія Кременчуцької міської ради. На основі волевиявлення містян депутати затвердили нові назви ще 30 вулиць, провулків та проїздів, які перейменовуються у процесі деколонізації/дерусифікації. Голосування у Кременчуцькій громаді проводилося з 17 серпня до 6 вересня включно у електронній формі на офіційному сайті громади.

З метою зобов’язання укласти охоронний договір прокуратурою пред’явлено позов до власників пам’ятки архітектури місцевого значення — Особняк підрядника Бахмутського

Відбулося засідання Полтавського міськвиконкому, на якому погоджено встановлення у Полтаві меморіальної дошки українському історику, учасникові боротьби за незалежність України у ХХ столітті В’ячеславу Липинському.

Спеціалісти пояснили, щоби демонтувати пам’ятник Петру I, потрібно виготовити проекти на 20 об’єктів Історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви», а це мільйони гривень тільки на «папір», які не доречно витрачати під час війни

152 роки тому, 26 вересня 1870 року у повітовому містечку Хорол на Полтавщині народився військовий діяч доби УНР Сергій Дядюша. Згідно з Постановою Верховної Ради та з ініціативи Українського інституту національної пам’яті у 2020 році 150-річний ювілей генерал-поручника Армії УНР Сергія Дядюші відзначався на державному рівні про пам’ятні дати та ювілеї. Тож два роки тому за сприяння Полтавського офісу Інституту нацпам’яті та тодішнього голови РДА, нині депутата міської ради Романа Гловацького на приміщенні школи І-ІІІ ступенів №1 м. Хорол Полтавської області два роки тому до свята Дня захисника України було встановлено меморіальну дошку, що стало додатковим стимулом до вивчення його особистості. Адже постать Дядюші лишається маловідомою для багатьох мешканців Хорольської громади. Тож вирішив провести пошуки місць пов’язаних з діячем, з’ясувати його предків, чи залишилися нащадки тощо.

29 квітня 1918 року в Києві (тепер на тому місці кінотеатр «Україна») за участі понад 6 тисяч делегатів відбувся Всеукраїнський хліборобський конгрес, який проголосив Павла Скоропадського гетьманом. Він проголосив Українську Державу, ухвалив Закони про тимчасовий державний устрій України. Ними встановлено форму правління — Гетьманат та порядок здійснення гетьманської влади. Українська Держава — це одна з форм української державності, створеної в ході Української революції 1917–1921 років. Багато зусиль гетьман докладав до військового будівництва. Як професійний військовий Павло Скоропадський усвідомлював значення національних збройних сил. Для їх формування планувалося створити 8 територіальних корпусів і 5 кінних дивізій. Сьогодні розповімо про двох військовиків з Полтавщини періоду гетьманату.

Стародавнє житло зруйнувалося внаслідок пожежі. На місці житла були знайдені рештки свійських тварин

Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського презентував виставку «Українська Друга світова». З 20 вересня її можна переглянути у фойє третього поверху Полтавської обласної універсальної бібліотеки імені І. П. Котляревського.

Відбулася чергова сесія Кременчуцької міської ради. Депутати затвердили нові назви ще 30 вулиць, провулків та проїздів, які перейменовуються у процесі деколонізації/дерусифікації. Процес голосування проводився з 17 серпня до 6 вересня включно у електронній формі на офіційному сайті громади. Зокрема, мешканці Кременчука підтримали й перейменування вулиці, яка прославляла російського радянського космонавта Леонова на честь Юрія Дадака (Руфа) — видатного українського поета, письменника, вченого, громадського діяча, засновника літературного проєкту «Дух Нації».