Фахівці у галузі транспорту вважають, що українські міста мають замовляти послуги з перевезення через тендери, а не оголошувати конкурси на маршрути. Полтава серед них — не виключення. Але для цього потрібні зміни в законах.
До Дня Незалежності у Білицькому краєзнавчому музеї експонується віртуальна виставка «Нам пора для України жить!». Її презентовано на музейному блозі
Полтавський офіс Інституту нацпам’яті ініціює переміщення погруддя Ватутіна до «Парку радянського періоду»
У роки ІІ Світової війни осередки Організації українських націоналістів (ОУН) діяли на всій території України, включаючи і Полтавщину, і Крим і Донбас. ОУН виходила тоді на якісно новий щабель розвитку. Організація, яку ще у 1929 році створила група ветеранів УНР, визвольної боротьби, інтелектуалів, переросла тоді в загальнонаціональний рух. Стратегічну мету, яка лишилася незмінною (а це — Самостійна Українська Соборна Держава), доводилося відстоювати у боротьбі з двома страшними режимами-монстрами — комуністичним сталінським і націонал-соціалістичним гітлерівським. Вироблену ОУН символіку піднімають нинішні захисники України у війні з росією. Їхній гімн «Зродились ми великої години» став маршем Збройних сил України, а організаційне привітання «Слава Україні! Героям слава!» — офіційний привіт ЗСУ. У Кременчуці на Полтавщині нещодавно у межах деколонізації рішенням сесії міської ради один із провулків міста перейменували на честь Дмитра Барковського. Це учасник підпілля ОУН, який проживав якраз у цьому провулку.
Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті до Дня незалежності
Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті
12 лютого минуло 140 років із дня народження Євгена Мишковського (1882-1920), військового діяча, генерал-хорунжого Армії УНР, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті. Пам’ятна дата з ініціативи Інституту нацпам’яті та згідно з Постановою Верховної Ради цьогоріч відзначається на державному рівні.
Сьогодні Україна бореться за звільнення від російських окупантів. Воїни сучасних ЗСУ цей нелегкий шлях пройдуть до кінця й завершать розпочате сто років тому. Столітня війна за незалежність розпочалася після III Універсалу
17 серпня минуло 140 років із дня народження Івана Кобилка (1882-1951), військового і громадського діяча, першого помічника комісара шляхів, політв’язня польських, російських і німецьких тюрем. Пам’ятна дата цьогоріч відзначається з ініціативи Інституту нацпам’яті та згідно з Постановою ВР на державному рівні.
Нові назви для 27 вулиць та провулків затвердили нещодавно на сесії Кременчуцької міськради. Попередньо згідно з рекомендаціями депутатів, громадських активістів, наукових співробітників Інституту історії України Національної академії наук України та регіонального представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара на засіданнях Комісії з питань найменування об’єктів топоніміки, увічнення пам’яті видатних діячів і подій, встановлення пам’ятних знаків у межах Кременчуцької міської територіальної громади уклали перелік об’єктів топоніміки з 136 назв, які є окупаційними радянськими, комуністичними та російськими імперськими маркерами. У народному голосуванні взяли участь 15 тисяч мешканців наддніпрянського міста: 85% онлайн та 15% письмово. Депутати міськради на голосуванні затвердили проєкт комісії з невеликими поправками. Серед нових назв — постаті і формації боротьби за незалежність у 20 столітті.