— Якщо громадянин не хоче боронити свою Батьківщину — це неправильно. Треба захищати свою країну і своїх рідних. Це наш обов’язок, — вважає 50-річний Сергій Бойко, військовослужбовець Кременчуцького районного ТЦК та СП.

Старший лейтенант Роман Хазієв надзвичайно цікавий, позитивний і досвідчений військовослужбовець. Він розповідає про війну як екшн і розваги, хоча у самого 11 контузій і 4 поранення. «Там така смішна історія була» каже Роман і далі розповідає про те, як йому у скроню прилетів уламок від міни 120 мм.

Юрій Кримпоха — 56-річний солдат Збройних сил України. Родом з міста Зіньків Полтавської громади. За цивільним фахом — електрик, працював у комунальному підприємстві «Зіньків-Благоустрій». На початку квітня 2024 року змінив цивільний одяг на піксель.

Військовослужбовці територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки — мужні воїни, які брали участь в запеклих боях із ворогом, відстоюючи територіальну цілісність і незалежність України зі зброєю в руках.

Хоча після поранень воїнів переводять з бойових бригад до складу рот охорони ТЦК та СП, їх нагороди за звитягу та успішне виконання завдань на лінії бойового зіткнення знаходять воїнів і в тилових підрозділах.

Військовослужбовцю Першого відділу Полтавського районного ТЦК та СП молодшому сержанту Володимиру Залізняку 38 років. Він утретє за своє життя проходить військову службу. І вперше — за власним бажанням.

Богдану Борисенку нещодавно виповнилося 22 роки. Він народився, виріс і живе у Полтаві. Разом з дружиною виховують донечку. Два роки тому пішов добровольцем до війська.

Юрію Левковському 46 років, він — молодший сержант, військовослужбовець роти охорони Полтавського районного ТЦК та СП, воїн зведеного штурмового загону «Одін». Родом з Київщини, виріс у Горішніх Плавнях, але давно перебрався до Полтави.

Мешканцю Лубенського району Валентину Міщенко 41 рік, з яких майже три він — військовослужбовець. Будівельник за цивільною професією, Валентин у лютому 2022 року пішов добровольцем до війська.

Жителю Полтавщини Івану Чорному 25 років. Ще три роки тому він жив за кордоном, абсолютно не уявляв себе у війську. А 28 червня 2024 року Президент України підписав Указ про присвоєння старшому солдату Чорному Івану Івановичу найвищого ступеня відзнаки — звання Героя України з врученням ордену «Золота Зірка».