Так називалася літературна година, яку провели в читальній залі бібліотеки-філії №7 Центральної бібліотеки Полтавської міської територіальної громади. Просвітницьке зібрання присвятили заслуженій журналістці України, лавреатці ордену «За заслуги» ІІІ ступеня та премії імені Симона Петлюри, першій прес-секретарці Полтавської крайової організації Народного Руху України, першій очільниці Полтавської обласної організації «Союз українок», членкині Правління Полтавської крайової «Просвіти», заступниці головного редактора обласної газети «Полтавська думка». Захід приурочили 75-річному ювілею знаної полтавки.

28 січня завершився перший етап виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». У межах цього етапу, протягом півроку (з 27 липня 2023 року, коли закон набув чинності і до 27 січня 2024 року) міські, сільські селищні ради своїми рішеннями мали позбавитися від маркерів російської імперської політики. Адже очищення українського публічного простору від цієї імперської символіки є складовою ментального спротиву агресору. Тож у цьому дописі підбиваємо перші підсумки реалізації Закону на Полтавщині.

29 січня 1918 року відбулася важлива подія в історії України — бій під Крутами. Тоді військові загони Української Центральної Ради, зокрема й українські студенти і гімназисти на кілька днів стримали наступ російсько-більшовицьких військ. Це дало змогу виграти час, щоб визнати на міжнародному рівні нашу молоду державу — Українську Народну Республіку. Саме тим героїчним подіям було присвячено історичний хронограф «Юних сміливців лиш жменька була — із серцем зі сталі і духом граніту…», який відбувся 29 січня в Центральній бібліотеці Полтавської міської територіальної громади.

Вшанування чину оборонців Крут – важлива частина нашої національної пам’яті, яка нагадує, що державність без армії неможлива. Хоробрість та жертовність крутянців зробила їх символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

У межах виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» на позачерговій 31-ій сесії Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області перейменовано вулиці і провулки у селах Піщане, Кривуші, Гориславці, Миловидівка, Максимівка, Недогарки, Майбородівка, Писарщина, Вільна Терешківка, Ялинці та Нова Знам’янка. Рішення підписав сільський голова Олександр Краплина. Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті.

Рішенням 57 сесії восьмого скликання Кам’янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області селах Білецьківка, Кам’яні Потоки, Бурти, Підгірне, Садки та Чечелеве перейменовано 22 вулиці. Очистили топонімію цих населених пунктів на виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Про це повідомили у Полтавському офісі УІНП.

23 січня виповнилося 80 років з дня пам’яті уродженця Полтавщини Феофіла Булдовського, українського православного церковного діяча, митрополита всієї України, Української православної церкви з канонічною послідовною ієрархією (1929-1937), митрополита Української автокефальної православної церкви (1942-1943).

Рішенням 41-ої сесії Кобеляцької міської ради затвердила пропозицію до Верховної Ради щодо перейменування села Чкалове Полтавського району Полтавської області на Єднання. Про це повідомили у Полтавському офісі УІНП та на офіційному сайті Кобеляцької громади.

Сорок восьма (позачергова) сесія восьмого скликання Новооржицької селищної ради Лубенського району рішенням №7 перейменувала 18 вулиць і провулків у селищі Новооржицьке та у селах Вишневе, Лазірки, Губське, Несено-Іржавець, Остапівка, Тарандинці, Тимки, Хорошки й Хоружівка. Усунули російсько-комуністичні назви з топонімічних мап цих населених пунктів на виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Про це повідомили у Полтавському офісі УІНП.