Розмір тексту

Успіхи та проблеми деколонізації топонімії в Полтавській області громадськість та науковці обговорили на «круглому столі»

«Відновлення національної пам’яті через очищення топонімічного простору населених пунктів Полтавщини від назв і символіки, пов’язаних із державою-агресором» — таку назву мав «круглий стіл», який відбувся за ініціативи ОВА й Українського інституту національної пам’яті (УІНП).

Учасників зібрання привітали заступник начальника Полтавської ОВА Антон Чубенко, перший заступник міського голови Валерій Пархоменко та ректор Полтавського державного аграрного університету (ПДАУ) Олександр Галич. Державні службовці, співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, громадські діячі, краєзнавці, історики, наукова спільнота із Полтавського національного педагогічного університету, академії неперервної освіти імені Остроградського та університету економіки і торгівлі підбили підсумки деколонізації органами місцевого самоврядування назв вулиць, провулків, площ у населених пунктах Полтавщини. Також обговорили стратегію управлінських рішень щодо перейменувань об’єктів топонімії через розпорядження ОВА у межах виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» й шляхи популяризації нових назв.

Учасники «круглого столу» довідалися, що у Миргородському районі вже перейменували 650 вулиць і провулків, у Лубенському районі — 322, у Кременчуцькому — 737, у Полтавському — 1298 урбанонімів. Загалом на Полтавщині перейменовано 3007 урбанонімів. Після 27 квітня згідно із деколонізаційним законом право своїм розпорядженням усувати російську імперську політику з назв топонімії перейшло до обласних військових адміністрацій. У Полтавській ОВА створено робочу групу з виконання «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Ця дорадча інституція напрацьовує нові назви до проекту розпорядження начальника ОВА Філіпа Проніна для перейменування понад 300 вулиць у Полтаві та громадах області.

Професор, краєзнавець, кандидат географічних наук Леонід Булава зробив аналіз громадського обговорення геонімів у місті Полтава. Розповів, що від осені 2022 по червень 2024 року в Полтаві перейменовано 174 геоніми (≈60% із запланованих 289; із п’яти передбачених черг перейменування завершено три. 53 — від топонімів (переважно, місцевих полтавських: назв кутків, історичних районів, ярів, струмків, річок тощо). Ця група включає і повернення історичних назв, і використання в назвах вулиць історичних топонімів; 28 — на честь українських політичних, громадських, військових діячів; 22 — на честь українських вчених, освітян; 22 — на честь українських митців; 18 — на честь подій і дат в історії України; 17 — виправлення граматичних та інших помилок, русизмів; 14 — на честь полеглих захисників України. Із 174 перейменувань здійснені за пропозицією: 36 –громадськості Полтави (20,7%); 138 — членів робочої групи з перейменування (79,3%). У т.ч. 100 (57,5%) — Леоніда Булави, краєзнавця — дослідника Полтави; 35 (20,2%) — Олега Пустовгара, представника УІНП в Полтавській області.

Йшлося й про необхідність перейменування у Полтаві вулиці, де у назві звеличується 2-ий секретар міського комітету злочинної комуністичної партії Анатолій Кукоба та трьох мікрорайонів обласного центру: Вороніна, Половки і Червоний шлях й повернення їм історичних назв: Кривохатки, Пушкарівський та Монастирська гора.

Доповідь з теми «Нові назви об’єктів топонімії у контексті увічнення подій і осіб історії України 20 столітті» виголосила професорка, завідувачка кафедри історії України ПНПУ Людмила Бабенко.

Про деколонізацію топонімії у контексті вшанування пам’яті учасників національно-визвольної боротьби у 20 столітті говорив Олег Пустовгар. Він звернув увагу присутніх на засадничі положення закону «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у 20 столітті» та навів приклади увічнення у назвах вулиць українських героїв. З’явилися вулиці Української Центральної Ради, Чорних Запорожців, Євгена Мишковського, Федора Лизогуба, Павла Скоропадського, родини Чижевських, Василя Тютюнника, Костя Товкача, Івана Вовчука, Героїв ОУН, Української повстанської армії, Миколи Савченка, Шістдесятників, Івана Світличного, Революції на граніті та інші. Олег Пустовгар висвітлив результати соціологічного опитування УІНП, покликаного дослідити, яким є ставлення українців до державної політики національної памʼяті, в тому числі й деколонізації. 44,7% опитаних відзначили, що їхній інтерес до історії України значно зріс за останні півтора року. Загалом 66% вважають, що почали цікавитися історією більше або значно більше у порівнянні з періодом до повномасштабної війни. 70,2% опитаних підтримують засудження СРСР як комуністичного тоталітарного режиму. 81,8% — підтримують заборону символів російської імперської політики в Україні. Водночас відрізняється ставлення українців до перейменування населених пунктів, вулиць тощо, названих на честь політичних постатей, повʼязаних із Російською імперією чи СРСР, та на честь діячів російської культури. Ставлення до представників культури мʼякше: перейменування топонімів, що були названі на честь діячів російської культури, підтримують 59% опитаних. Тоді як позитивно ставляться до зміни назв на честь радянських, комуністичних діячів чи політичних, військових діячів Російської імперії 71% опитаних.

Тож, модераторка «круглого столу», проректор з науково-педагогічної роботи, доктор історичних наук Тамара Шаравара акцентувала на потребі креативної популяризації нових, україноцентричних назв передусім серед молоді.

Полтавський офіс УІНП

Національна пам’ять

Редактор проекту: Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті

902

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему