Комісія із перейменування затвердила нові варіанти назв для вулиць Радищева, Серафимовича, Собінова, Софії Ковалевської, Станіславського та Сурікова

Рішенням сесії Лубенської міської ради Ісківську загальноосвітню школи І-ІІІ ступенів Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області на перейменовано на Ісківську класичну гімназію імені Тараса Шевченка.

У межах всеукраїнського процесу державної політики деколонізації з ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) рішенням 27 сесії 8-го скликання Великобудищанської сільської ради Миргородського району на Полтавщині перейменовано 12 об’єктів топонімії, які звеличували СРСР і державу-окупанта Росію.

Іван Стешенко стояв біля витоків української національної освіти і був першим міністром (генеральним комісаром) освіти незалежної України в Уряді Центральної Ради. Внесок уродженця Полтави в становлення і розвиток української освіти велетенський. До приходу у велику політику Стешенко вже був досить відомим педагогом, істориком українського театру, літературним критиком, ученим-літературознавцем, перекладачем і письменником.

У Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану в Києві відбулася тематична зустріч із циклу «Історія і сучасність українських військових звитяг». Цього разу у фокусі уваги були два легендарних військових формування, які поєднує спільна назва: полк Чорних запорожців часів Української Народної Республіки та сучасна 72 окрема механізована бригада імені Чорних запорожців. Подію організували Український інститут національної памʼяті спільно з Національним музеєм Революції Гідності.

Борець за незалежність України у 20 столітті Леонтій Христовий народився 125 років тому, 29 червня 1898 року у заможній козацькій родині на хуторі Скажениковому неподалік села Лютенька. Сьогодні Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті висвітлює окремі штрихи його біографії та розповідає про пошанування пам’яті.

Однією з найбільш резонансних тем державної політики деколонізації є полтавський комплекс пам’яток, пов’язаних з перемогою Московського царства у Полтавській битві. Це пам’ятники гауляйтеру Пьотра — коменданту Полтавської фортеці Келіну на Першотравневому проспекті та на місці, начебто, відпочинку московського царя на перехресті вулиць гетьмана Пилипа Орлика і Спаської. Але найбільше дискусій довкола монумента Слави у центрі Полтави.

З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) демонтовано бетонне погруддя російському сталінському письменнику Максіму Горькому. Незаконна споруда розміщувалася у центральній частині села Верхня Мануйлівка Козельщинської селищної територіальної громади Кременчуцького району Полтавщини. Демонтаж відбувся зусиллями комунальних служб у межах виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».