Відбулося засідання робочої групи з підготовки пропозицій щодо перейменування вулиць та провулків у населених пунктах Оржицької селищної територіальної громади в рамках процесу декомунізації/деколонізації.
Визначені лауреати міжнародної відзнаки Всеукраїнського благодійного культурно-наукового фонду Т.Г. Шевченка «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля» 2023 року.
22 травня 1879 року в Полтаві народився Симон Петлюра — одна з найяскравіших постатей періоду національно-визвольних змагань початку XX століття. 25 травня 1926-го в Парижі Симона Петлюру застрелив російсько-більшовицький агент Самуїл Шварцбард. Поховали полтавця 30 травня на паризькому цвинтарі Монпарнас. Інститут нацпам’яті публікує 14 фактів про журналіста й літературного оглядача, який згодом очолив Директорію Української Народної Республіки, командував Армією УНР
Через місяць, наприкінці липня набуде чинності закон «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», що покликаний сприяти очищенню публічного простору українських сіл і міст від російських імперських маркерів. В ефірі Українського радіо «Полтава» прозвучала передача про завдання закону. На запитання журналіста Олександра Бобошка відповідав фахівець, який працював над законопроєктом-полтавець Тарас Шамайда.
Інформаційний матеріал Українського інституту національної пам’яті
93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр» Збройних сил України у 2018 році названа на честь українських повстанців, які чинили спротив окупантам на теренах Холодного Яру у минулих століттях. Ті події у своєму романі «Холодний яр» змалював їх сучасник, учасник і очевидець — уродженець села Демидівка (нині належить до Решетилівської міської територіальної громади Полтавського району Полтавської області), український військовий і громадський діяч, старшина Армії УНР, розвідник, письменник Юрій Горліс-Горський (справжнє ім’я Юрій Юрійович Городянин-Лісовський; псевдонім Горліс-Горський, у підпіллі Залізняк, Горський, Горлиця).
На території Полтавської міської територіальної громади Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті та активісти ГО «Декомунізація. Україна» зафіксували низку незаконних застарілих вуличних покажчиків, які є символікою комуністичного тоталітарного режиму. Після звернення регіонального представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара покажчики усунено з публічного простору. Про це зазначає у офіційних відповідях міська інспекція з благоустрою.
На Полтавщині триває процес позбавлення символьного публічного простору від імені одного із провідних ідеологів комуністичного сталінського режиму Максіма Горького. Зокрема, пам’ятники цьому російському імперському письменнику з ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та ГО «Декомунізація. Україна» демонтовано у місті Решетилівка Полтавського району та селі Загребелля Чорнухинської громади Лубенського району. Про це повідомив один з ініціаторів усунення імперських маркерів з публічного простору, представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.
У Сенчанській громаді розпочалися громадські обговорення стосовно перейменування вулиць та провулків. Про це повідомили на офіційній сторінці громади у Фейсбук. Торік з ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з рішенням виконавчого комітету Сенчанської сільської ради Миргородського району було створено комісію з перейменування назв топонімів, що звеличують, увіковічують, пропагують або символізують державу-окупанта або її визначні, пам’ятні, історичні та культурні місця, міста, дати, події, її діячів, які здійснювали військову агресію проти України та інших суверенних країн, державну тоталітарну політику та практику. До цього дорадчого органу увійшли місцеві депутати, співробітники виконкому, регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар, краєзнавці. Комісія напрацювала перелік назв об’єктів топонімії громади, що звеличують російських та радянських і комуністичних військових діячів, політиків чи події й затвердила для ознайомлення власні напрацьовані пропозиції.
Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті