Голова Полтавської обласної військової адміністрації Дмитро Лунін видав розпорядження №75 «Про демонтаж пам’ятника – погруддя герою Радянського Союзу, герою соціалістичної праці І.М.Третяку в місті Хорол Полтавської області». Міський голова Сергій Волошин має вжити заходів з проведення демонтажних робіт та поінформувати про це облвійськадміністрацію.

Такий підсумок обласного круглого столу з проблем деколонізації публічного простору Полтави. У зібранні взяли участь міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, співробітники обласної військової адміністрації, міськвиконкому, Українського інституту національної пам’яті, громадські активісти, нардеп Андрій Боблях, полтавські науковці Юрій Волошин, Людмила Бабенко, Ірина Петренко, Леонід Булава, Віра Мелешко та директорка музею «Поле Полтавської битви» Наталія Білан. Також до зібрання долучилися учасники експертної ради Міністерства культури та інформаційної політики з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму.

Саме так дуже влучно назвали працівники Полтавської бібліотеки-філії № 7 вечір-спомин, присвячений пам’яті журналіста, прозаїка, поета, драматурга Юрія (у хрещенні Георгія) Антиповича, якому б цьогоріч 30 січня виповнилося 80 років. На жаль, 17 червня 2016 року його душа відлетіла у ті космічні далі, таємниці яких він так прагнув розгадувати усе своє життя… Ініціаторку заходу, завідувачку бібліотеки-філії № 7 Людмилу Заливчу творчість і постать Юрія Антиповича зацікавили, коли вона прочитала його книгу про видатного літературознавця, краєзнавця, письменника-дисидента Петра Ротача. Ця книга має промовистий заголовок «Петро Ротач: «Я впень був нищений не раз, та скрес з любові до Вкраїни» і вражає як багатством фактажу, так і тим, як суголосно билися два серця – героя і автора, вірних синів України.

Торік, у квітні депутати Гадяцької міської ради перейменували понад 30 площ, вулиць, провулків Гадяча. З цієї теми публікували статті «Історія Гадяча у назвах вулиць: гетьмани, козацькі полковники й літописці», «Декомунізація топоніміки Гадяча: нові назви вулиць увічнюють епоху УНР» та «Декомунізація Гадяча: вулицю Маркса перейменували на честь заступника міністра юстиції УНР, музикознавця Климента Квітки». Сьогодні ж оприлюднюємо завершальний просвітницький допис з цього циклу матеріалів.

Володимир Єжов був успішним геймдизайнером (режисер комп'ютерних ігор, людина, яка курує виробництво від ідеї до випуску). Брав участь у розробці культових у світі українських відеоігор. З початком повномасштабного вторгнення пішов захищати майбутнє власних дітей. Володимир народився у місті Лубни на Полтавщині. Родина часто переїжджала, тому хлопець змінив кілька шкіл у різних містах України. В дитинстві створював настільні ігри для себе та братів. 2005 року здобув ступінь бакалавра з систем автоматизованого керування у Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського.

31 січня відбулося позачергове засідання двадцять дев’ятої сесії Решетилівської міської ради 8 скликання. Депутати перейменували низку вулиць та провулків в населених пунктах Решетилівської міської територіальної громади.

Національний банк України увів у обіг пам’ятну монету «Василь Кричевський», присвячену 150-річчю від дня народження однієї з найпотужніших, самобутніх постатей українського мистецтва кінця XIX — середини XX ст. Василя Кричевського. Монета продовжила тематичну серію «Видатні особистості України».

У Полтаві відбулася низка просвітницьких і меморіальних заходів з нагоди 105-ої річниці бою під Крутами.

З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті село Біленченківка, що належить до Гадяцької міської територіальної громади Миргородського району очистять від пам’ятника трубадуру російської імперії Алєксандру Пушкіну.

Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті до 105-ої річниці бою під Крутами