Згідно із Законом «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та з ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) виконавчі комітети Котелевської селищної і Чутівської селищної, Щербанівської і Нехворощанської сільської, Кобеляцької міської рад Полтавського району, Градизької селищної ради Кременчуцького району, Гребінківської міської ради Лубенського району, також Шишацької селищної й Петрівсько-Роменської та Сергіївської сільських рад Миргородського району проводять громадські обговорення з перейменування ворожих російських і комуністичних назв вулиць, провулків та площ на території населених пунктів цих громад. За участю представника УІНП в Полтавській області Олега Пустовгара відбулися засідання топонімічних Гребінківської, Кобеляцької, Петрівсько-Роменської, Сергіївської та Шишацької топонімічних комісій. На офіційних сайтах громад проводиться громадське опитування та здійснюється прийом пропозицій від установ та мешканців територіальної громади. Серед інших іншого, затверджено й низку ініціатив Олега Пустовгара. Більшість пропозицій Полтавський офіс УІНП запропонував задля виконання ст. 5 п. 4 «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті».

Майстренко Яків Васильович народився 12 жовтня 1903 р. у селищі Опішне на Полтавщині в селянській сім’ї. Закінчив Вище початкове училище, педкурси, а 1926 р. юридичний факультет Харківського інституту народного господарства. Працював завідувачем підвідділу економіки праці при кондитерському тресті, народним слідчим прокуратури. 1930 р. поступив в аспірантуру при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. Після закінчення займав різні посади в Українській філармонії, Київській і Дніпропетровській операх.

Любов Олександрівна Яновська (1861-1933) українська письменниця та громадська діячка народилася на Чернігівщині, виховувалася та навчалася у Варшаві, Полтаві та Кременчуці, але свідомою українкою стала на Лубенщині, де великий вплив на неї мали Володимир Шемет, Мусій Кононенко, а ще звичайні селяни з хутора Тарнавщина, де вона прожила близько 20 років.

33-тя сесія Козельщинської селищної ради 8-го скликання перейменувала 72 вулиці і провулки у населених пунктах громади. «Села цієї громади очищено від тих назв об’єктів топонімії, які порушували мовний і деколонізаційний закони і були символікою російської імперської політики», — повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Ухвалі депутатів передувала робота місцевої топонімічної комісії, яку було створено 29 липня 2022 рішенням виконкому селищної ради №42. До комісії входили волонтер і вихованець Козельщинського гуртка «Юний журналіст», а нині студент Інституту журналістики Київського національного університету Захар Зіненко, депутати місцевих рад, старости старостинських округів, краєзнавці, співробітники виконкому, вчителі історії, журналісти, директори шкіл, бібліотекарі та представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар. Очолював комісію Козельщинський селищний голова Олександр Троцький.

З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті та ГО «Декомунізація. Україна» 13-та сесія першого скликання Шишацької селищної ради Миргородського району Полтавської області у межах виконання декомунізаційного та деколонізаційного законів схвалила рішення про демонтаж незаконного знаку «Борцям за радянську владу». Він розмішувався на території Шишак у вигляді скульптур трьох червоноармійців на тлі обеліска із радянською символікою та термінологією. Демонтували російсько-комуністичний імперський маркер працівники місцевого комунального підприємства «Техкомунбуд». А 18 жовтня споруду звеличення учасників встановлення радянської влади перевезли до філії Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі «Музей монументального мистецтва тоталітарної доби «Парк радянського періоду» в Спадщанському лісі.

Цьогоріч згідно з Постановою парламенту на державному рівні відзначається така пам’ятна дата, як 140-річчя із дня народження полковника Армії Української Народної Республіки (УНР) Петра Болбочана. Майбутній борець за незалежність народився 17 жовтня 1883 року за новим стилем. Тож з ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті цими днями в Ромоданівській територіальній громаді Миргородського району провели низку меморіальних і просвітницьких заходів.

З ініціативи Українського інституту національної пам’яті та з метою консолідації та формування історичної свідомості Українського народу, збереження національної пам’яті та належного вшанування пам’ятних дат і ювілеїв у 2023 році Верховна Рада України постановила відзначення 80 років із дня народження Раїси Кириченко — уродженки Полтавщини, співачки, Героя України.

141 рік тому, 10 жовтня у селі Красна Лука на Полтавщині (нині це Миргородський район) народився Павло Крат - політичний, релігійний та громадський діяч, поет, прозаїк, перекладач, журналіст, активіст Революційної Української партії. Торік, у 2022 році з ініціативи Українського інституту національної пам’яті та згідно з Постановою Верховної Ради 140-річчя від дня народження цього видатного Українця на відзначалося державному рівні. 

44-та сесія восьмого скликання Сенчанської сільської ради Миргородського району прийняла рішення «Про перейменування вулиць та провулків у населених пунктах Сенчанської сільської територіальної громади». Відповідно до закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та за ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) у населених пунктах громади перейменовано 39 об’єктів топонімії. Ухвалі депутатів про деколонізацію топонімії передували тривала, наполеглива і копітка праця фахівців, Полтавського офісу УІНП та громадське обговорення нових назв на офіційному сайті громади. Адже рік тому, у вересні 2022 року, розпорядженням Сенчанського сільського голови Наталії Сліпухової було створено комісію з перейменування топонімів, що звеличують, увіковічують, пропагують чи символізують державу-окупанта або її діячів. До цього дорадчого органу увійшли місцеві депутати, співробітники виконкому та регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар. Комісія напрацювала перелік назв об’єктів топонімії громади, що звеличують російських та радянських і комуністичних військових діячів, політиків чи події й затвердила для ознайомлення власні напрацьовані пропозиції. Громадське обговорення відбулося на платформі «ЕДЕМ» та офіційному сайті громади.

405 років тому, 11 жовтня 1618 року українські козаки здійснили похід на Москву. Війська союзників –козаки гетьмана Петра Сагайдачного та Речі Посполитої на чолі із королевичем Владиславом рушили на Московське царство. Під час походу гетьман Петро Сагайдачний показав себе як талановитий, рішучий та самостійний полководець. До речі, на його честь у Полтаві у 2016 році у межах декомунізації перейменували вулицю і зупинку транспорту фурманова.