Ім’я уродженця Гадяча на Полтавщині, полковника Армії Української Народної Республіки (УНР) Степана Лазуренка (1892–1969) мало відоме на Батьківщині. Хоча його життєвий шлях, чітка громадянська позиція, безперечно, заслуговують не тільки на добру пам’ять нащадків, а й пильну увагу з боку істориків та краєзнавців.

У бібліотеці-філії №7 Центральної бібліотеки Полтавської міської ради вшанували пам’ять видатного політичного діяча, правозахисника, невтомного борця за незалежність України В’ячеслава Чорновола. 24 грудня виповнилося 85 років від дня його народження.

Тернистий шлях славного подружжя українців Габелків від полтавських поселень Гуляївки й Соколової Балки до місць свого Вічного спочинку в австралійському Мельборні *

85 років тому 24 грудня 1937 року у селі Єрки на Черкащині народився В’ячеслав Максимович Чорновіл, державний, громадський, політичний діяч, журналіст, народний депутат України I - III скликань, один із лідерів українського правозахисного руху, багаторічний лідер Народного Руху України, Герой України, борець за незалежність України у 20 столітті. Як депутат, член Парламентської Асамблеї Ради Європи й лідер Руху у буремні 90-ті неодноразово приїздив на зустрічі з мешканцями Полтавщини. Полтава, Кременчук, Миргород, Пирятин, Карлівка, Гадяч…Чорновіл володів неймовірною харизмою, збирав у цих містах повні зали, всюди були аншлаги.

У Києві, на Контрактовій площі, неподалік пам’ятника Григорію Сковороді, та Харкові, в «Ермілов Центрі», запрацювала банерна виставка «Дух свободи нас в нас родить. Сковорода й ми», присвячена 300-річчю з дня народження філософа й гуманіста, уродженця козацького містечка Чорнухи на Полтавщині. Виставка створена у співпраці Українського інституту національної пам’яті (УІНП), Національного літературно-меморіального музею Григорія Сковороди та Меморіального музею Григорія Сковороди у Переяславі.

130 років тому у селі Бодаква (нині Заводська громада Миргородського району) в сім’ї священика народився Дмитро Андрієвський (27 вересня 1892 — 30 серпня 1976) — публіцист, дипломат УНР, член українських урядів доби Української революції 1917-1921 років, один із теоретиків українського націоналізму, політик і діяч ОУН, якому Євген Коновалець пропонував стати Провідником. Славний ювілей з ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) цьогоріч відзначається на державному рівні.

З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) у Березоволуцькому ліцеї Петрівсько-Роменської сільської ради Миргородського району відбулися просвітницько-меморіальні заходи з нагоди 80-річчя УПА.

Виконавчий комітет Білицької селищної ради на офіційному сайті громади оголосив про початок голосування та прийому пропозицій мешканців з перейменування вулиць, провулків та площ на території населених пунктів територіальної громади.

У межах процесів деколонізації/декомунізації Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП) запропонував виконкому Михайлівської сільської ради Полтавського району вшанувати пам’ять видатного уродженця цієї громади, борця за незалежність України у 20 столітті Павла Кудрявцева. Йшлося про широкий спектр комомеморативних практик — від встановлення меморіальної дошки і проведення тематичних просвітницьких заходів до увічнення у назвах вулиць у селі Ряське та у центрі громади — Михайлівці. Втім, всупереч духу і букві Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у 20 столітті» влада громади (голова Коляндра Микола) проігнорувала ініціативи центрального органу виконавчої влади.

Цьогоріч з ініціативи Інституту нацпам’яті та згідно з Постановою ВР пам’ять видатного гетьмана Пилипа Орлика вшановується на державному рівні. 16 грудня з цієї нагоди у Державному історико-культурному заповіднику «Поле Полтавської битви» відбулася презентація виставкового проєкту «Мазепинці-поборники незалежності України». Його мета полягає в популяризації знань про видатних українців, поборників незалежності нашої держави. Йдеться про основні віхи життя та діяльності Пилипа Орлика, Андрія Войнаровського, Костя Гордієнка, Григорія Герцика, Федора Мировича, Федора Нахимовського, Клима Довгополого, Дмитра Горленка, Ганни Орлик, Григора Орлика.