Ще одна територіальна громада Полтавщини долучилася до процесу деколонізації топоніміки. Ухвалою 29-ої сесії восьмого скликання Білицької селищної ради Полтавського району за № 17 цими днями перейменовано 90 об’єктів топоніміки, які звеличували СРСР і державу-агресора — росію. Рішенню місцевих народних обранців передувала копітка чотиримісячна праця комісії з найменування вулиць, провулків, площ на території Білицької селищної територіальної громади. Комісію створено торік, 29 вересня з ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті. До складу комісії увійшли перший заступник селищного голови Ігор Федь, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар, історик, краєзнавець, директор Білицького краєзнавчого музею Євгеній Калашник, очільники старостинських округів громади, співробітники виконкому, керівники місцевих освітніх комунальних закладів.

Цьогоріч на державному рівні з ініціативи УІНП та згідно з Постановою ВР «Про пам’ятні дати і ювілеї» відзначається 130-річчя з дня народження Порфирія Силенка-Кравця (1893-1977), військового діяча, козака Лубенського сердюцького кінно-козачого полку Армії УНР, підполковника Армії УНР, учасника боротьби за незалежність України у ХХ столітті. 

Голова Полтавської обласної військової адміністрації Дмитро Лунін видав розпорядження №75 «Про демонтаж пам’ятника – погруддя герою Радянського Союзу, герою соціалістичної праці І.М.Третяку в місті Хорол Полтавської області». Міський голова Сергій Волошин має вжити заходів з проведення демонтажних робіт та поінформувати про це облвійськадміністрацію.

Такий підсумок обласного круглого столу з проблем деколонізації публічного простору Полтави. У зібранні взяли участь міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, співробітники обласної військової адміністрації, міськвиконкому, Українського інституту національної пам’яті, громадські активісти, нардеп Андрій Боблях, полтавські науковці Юрій Волошин, Людмила Бабенко, Ірина Петренко, Леонід Булава, Віра Мелешко та директорка музею «Поле Полтавської битви» Наталія Білан. Також до зібрання долучилися учасники експертної ради Міністерства культури та інформаційної політики з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму.

Саме так дуже влучно назвали працівники Полтавської бібліотеки-філії № 7 вечір-спомин, присвячений пам’яті журналіста, прозаїка, поета, драматурга Юрія (у хрещенні Георгія) Антиповича, якому б цьогоріч 30 січня виповнилося 80 років. На жаль, 17 червня 2016 року його душа відлетіла у ті космічні далі, таємниці яких він так прагнув розгадувати усе своє життя… Ініціаторку заходу, завідувачку бібліотеки-філії № 7 Людмилу Заливчу творчість і постать Юрія Антиповича зацікавили, коли вона прочитала його книгу про видатного літературознавця, краєзнавця, письменника-дисидента Петра Ротача. Ця книга має промовистий заголовок «Петро Ротач: «Я впень був нищений не раз, та скрес з любові до Вкраїни» і вражає як багатством фактажу, так і тим, як суголосно билися два серця – героя і автора, вірних синів України.

Торік, у квітні депутати Гадяцької міської ради перейменували понад 30 площ, вулиць, провулків Гадяча. З цієї теми публікували статті «Історія Гадяча у назвах вулиць: гетьмани, козацькі полковники й літописці», «Декомунізація топоніміки Гадяча: нові назви вулиць увічнюють епоху УНР» та «Декомунізація Гадяча: вулицю Маркса перейменували на честь заступника міністра юстиції УНР, музикознавця Климента Квітки». Сьогодні ж оприлюднюємо завершальний просвітницький допис з цього циклу матеріалів.

Володимир Єжов був успішним геймдизайнером (режисер комп'ютерних ігор, людина, яка курує виробництво від ідеї до випуску). Брав участь у розробці культових у світі українських відеоігор. З початком повномасштабного вторгнення пішов захищати майбутнє власних дітей. Володимир народився у місті Лубни на Полтавщині. Родина часто переїжджала, тому хлопець змінив кілька шкіл у різних містах України. В дитинстві створював настільні ігри для себе та братів. 2005 року здобув ступінь бакалавра з систем автоматизованого керування у Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського.

31 січня відбулося позачергове засідання двадцять дев’ятої сесії Решетилівської міської ради 8 скликання. Депутати перейменували низку вулиць та провулків в населених пунктах Решетилівської міської територіальної громади.

Національний банк України увів у обіг пам’ятну монету «Василь Кричевський», присвячену 150-річчю від дня народження однієї з найпотужніших, самобутніх постатей українського мистецтва кінця XIX — середини XX ст. Василя Кричевського. Монета продовжила тематичну серію «Видатні особистості України».

У Полтаві відбулася низка просвітницьких і меморіальних заходів з нагоди 105-ої річниці бою під Крутами.