Пам’ятники Симонові Петлюрі споруджені у Вінниці, Рівному, Польщі. Тепер встановлять і в Полтаві — місті, де народився відомий державотворець. Таке рішення затвердила переважною більшістю голосів Полтавська обласна рада. На останньому сесійному засіданні голова обласної ради Олександр Біленький питання фінансування зведення пам’ятника голові Директорії Української Народної Республіки запропонував внести до обласної програми збереження культурної спадщини на 2021-2022 роки.

На 30-й позачерговій сесії Полтавської міськради 8-го скликання депутати затвердили нові назви для 95 вулиць. Рішенню передувало електронне голосування на платформі «E-DEM» у міській громаді. Серед іншого полтавці підтримали й увічнення пам’яті свого земляка, полеглого Героя народної російсько-української війни періоду АТО Антона Грицая. Сьогодні розповімо про нього. Попередній матеріал з теми.

58-ма окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського почала формуватись у лютому 2015 року. Своє почесне найменування отримала в День піхоти 6 травня 2019-го. Бригада базується у місті Конотопі на Сумщині. Саме під Конотопом патрон бригади гетьман Іван Виговський здобув блискучу перемогу над московським військом у 1659 році.

Відбулося засідання робочої групи з підготовки пропозицій щодо перейменування вулиць та провулків у населених пунктах Оржицької селищної територіальної громади в рамках процесу декомунізації/деколонізації. 

Визначені лауреати міжнародної відзнаки Всеукраїнського благодійного культурно-наукового фонду Т.Г. Шевченка «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля» 2023 року.

22 травня 1879 року в Полтаві народився Симон Петлюра — одна з найяскравіших постатей періоду національно-визвольних змагань початку XX століття. 25 травня 1926-го в Парижі Симона Петлюру застрелив російсько-більшовицький агент Самуїл Шварцбард. Поховали полтавця 30 травня на паризькому цвинтарі Монпарнас. Інститут нацпам’яті публікує 14 фактів про журналіста й літературного оглядача, який згодом очолив Директорію Української Народної Республіки, командував Армією УНР

Через місяць, наприкінці липня набуде чинності закон «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», що покликаний сприяти очищенню публічного простору українських сіл і міст від російських імперських маркерів. В ефірі Українського радіо «Полтава» прозвучала передача про завдання закону. На запитання журналіста Олександра Бобошка відповідав фахівець, який працював над законопроєктом-полтавець Тарас Шамайда.

Інформаційний матеріал Українського інституту національної пам’яті

93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр» Збройних сил України у 2018 році названа на честь українських повстанців, які чинили спротив окупантам на теренах Холодного Яру у минулих століттях. Ті події у своєму романі «Холодний яр» змалював їх сучасник, учасник і очевидець — уродженець села Демидівка (нині належить до Решетилівської міської територіальної громади Полтавського району Полтавської області), український військовий і громадський діяч, старшина Армії УНР, розвідник, письменник Юрій Горліс-Горський (справжнє ім’я Юрій Юрійович Городянин-Лісовський; псевдонім Горліс-Горський, у підпіллі Залізняк, Горський, Горлиця).

На території Полтавської міської територіальної громади Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті та активісти ГО «Декомунізація. Україна» зафіксували низку незаконних застарілих вуличних покажчиків, які є символікою комуністичного тоталітарного режиму. Після звернення регіонального представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара покажчики усунено з публічного простору. Про це зазначає у офіційних відповідях міська інспекція з благоустрою.