7-го вересня у Полтавській міській раді на засіданні виконавчого комітету Полтавської міськради розглянули варіанти нової дати відзначення Дня міста. Для обговорення у громаді будуть запропоновані такі варіанти: 29 червня як день першої літописної згадки про Полтаву й, за новим календарем, день святих Петра і Павла; 5 вересня — відновлення Магдебурзького права для Полтави, 9 вересня — день народження зачинателя нової української літературної мови, поета, автора безсмертної «Енеїди» Івана Котляревського. Нижче мої міркування.

Цьогоріч з ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР 200-річчя від дня народження Матвія Номиса -етнографа, фольклориста, письменника, педагога, видавця, життя і діяльність якого пов’язані з Лубенським та Оржицьким краєм, відзначається на державному рівні. Матвій Номис (Матвій Терентійович Симонов) -17 (29) листопада 1823, с. Заріг — 26 грудня 1900 (8 січня 1901), Лубни) - український етнограф, фольклорист, письменник і педагог, укладач і видавець одного з найповніших і найавторитетніших зібрань-антології українського усного фольклору малих жанрів (прислів'я, приказки, загадки, стійкі мовні порівняння тощо).

Ніяк не допетрають у Горішньоплавнівській громаді суть процесів деколонізації/декомунізації. Йдеться ж бо не про звіти «для галочки» чи патетичні промови. Йдеться про свідомість, про кордон у головах українців з російським імперіалізмом. А що у головах організаторів недавньої акції, під час якої звеличували російського більшовика Сємьона Будьонного?

Однією з найбільш резонансних тем державної політики деколонізації є полтавський комплекс пам’яток, пов’язаних з перемогою Московського царства у Полтавській битві. Серед них і споруда на перехресті вулиць гетьмана Пилипа Орлика і Спаської. Цей імперський маркер російські ідеологи гучно назвали «пам’ятник на місці відпочинку Петра». Мовляв, тут після Полтавської битви відпочивав лютий ворог Гетьманщини, московський цар Пьотр I. Згідно із Законом «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» Полтавська міська рада до кінця року має ухвалити рішення про демонтаж цієї та інших споруд звеличення перемоги московитів у Полтавській битві. Розповім про позицію громадськості Полтави, Мінкульту та УІНП. А ще обмірковую про те, який саме новий УКРАЇНСЬКИЙ пам’ятник варто спорудити на місці демонтованого РОСІЙСЬКОГО.

Під головуванням секретаря Лубенської міської ради Маргарити Комарової відбулося чергове засідання комісії з реалізації державної політики відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу на території Лубенської територіальної громади. Комісію створено згідно з розпорядженням Лубенського міського голови Олександра Грицаєнка. До неї увійшли представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар, тутешні історики, музейники, вчителі, співробітники міськвиконкому. Обговорено хід виконання на Лубенщині Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», який набув чинності 27 липня.

Поширене на історичній Полтавщині та інших реґіонах України прізвище «Дяченко» раніше вживалося у значенні «син дяка». Слово ж «дяк», очевидно, запозичене через церковнослов’янську мову, походить від грецького «служка» — «диякос» (грецькою мовою — διάκος, від «дияконос»), початкова етимологія цього слова не зовсім ясна сучасним мовознавцям.

День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, щорічно відзначають 29 серпня. Тож цього дня в пам’ять про полеглих Героїв російсько-української війни у Чорнухах урочисто відкрили Дошку пам’яті захисників України-земляків, уродженців краю Григорія Сковороди.

Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті до Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України

На виконання Законів України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» й за ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП), активістів ГО «Декомунізація. Україна» та депутатів місцевих рад публічний простір шести громад Полтавщини очистили від незаконної символіки.