Полтава — місто нереалізованих проєктів: як витратити 3 мільйони доларів на папір

Спостерігаючи за діяльністю Полтавської міськради через призму закупівель, в автора статті давно виникло бажання систематизувати нескінченний потік новин про різного роду проєкти, які генерують, різні міські управління та департаменти. Мета такої систематизації — виокремити проєкти, які були оплачені, але не були реалізовані. Іншими словами, зробити публічну шпаргалку для пересічних полтавців, які обирають депутатів, та для депутатів, які приймають рішення щодо виділення коштів на те чи інше будівництво або ремонт.

Численні заголовки новин про «розробку» та «коригування» натякали, що таких проєктів має бути багато. Але скільки саме? Знайти подібну інформацію на офіційному сайті міськради чи отримати у відповідь на інформаційний запит не вийде. Єдиний вихід — зібрати інформацію самому.

Останньою краплею, яка змусила перемогти лінь, стало коротке, буквально п’ятихвилинне обговорення на одній з липневих містобудівних комісій. На ній депутати підтримали виділення одразу 3 млн грн на проєкт капремонту Сонячного парку. Коротке резюме розмови: у Полтаві потрібно зробити хоч один зразковий парк, який не соромно було показати переселенцям та керівникам інших міст. Жодного коментаря щодо необхідності більш раціонального витрачання коштів ні під час засідання, ні після нього депутатами озвучено не було.

Тож, озброївшись Excel, відкритими даними з Prozorro, Є-data та судового реєстру, й власноруч проаналізувавши кілька тисяч договорів та платіжок держказначейства, маємо наступний результат: впродовж останніх 7 років місто оплатило та не реалізувало понад 300 проєктів на понад 80 млн грн.

Враховуючи курс гривні на момент оплати робіт, мова про суму у майже 3 млн доларів, яку управління витратили на папір й поки не реалізували.

Перелік усіх проєктів розбитих на кілька категорій наведений у табличці нижче:

Кілька застережень та пояснень

1. Зірочкою (*) позначені проекти які повністю або частково оплачувалися шляхом примусового стягнення коштів через суд. Іншими словами, у замовника та виконавця виник конфлікт, через який місто витратило кошти і не отримало нічого взамін.
2. Двома зірочками (**) позначені проєкти, які в теорії таки можуть завершити цього року. У них, як правило, не враховані останні коригування, оскільки вони ще не були оплачені. Якщо ці проєкти дійсно реалізують, у новій редакції таблиці відповідний рядок буде із задоволенням викреслено.
3. У таблиці перелічені виключно проєкти структурних підрозділів Полтавської міськради. Розробки області чи інших громад заслуговують на окремі статті. Виключення — Палац боротьби та боксу, який став на паузу, тільки-но переживши перше коригування під егідою Полтавської ОВА.
4. Під сплатою коштів мається на увазі загальна перерахована сума вартостей геодезичного вишукування, підготовки енергосертифіката чи наукового обґрунтування, розробки проєктно-кошторисної документації та її коригування.
5. У таблиці умисно не вказуються виконавці проєктів, щоб не переводити фокус статті з переліку документації на їх авторів з подальшим з’ясуванням, хто з них більш професійний.
6. В таблиці є помилки. Їх не може не бути через великий масив даних, який довелося обробити. Повідомляйте про неточності у коментарях
7. Неточності можуть бути у меншу сторону. Тобто, якийсь з перерахованих проєктів таки був реалізований. Втім, не завжди те, що виглядає як реалізація, є такою в реальності. Є безліч випадків, коли капітальний ремонт через брак фінансування замінювався на поточний, без використання розробленої раніше документації.
8. Неточності можуть бути у більшу сторону. Наприклад, вказана вартість розробки кошторису, але загублені геодезичні вишукування або експертиза. Також до переліку не потрапили проєкти, які з чистого аркуша почали розроблятися у 2023 році.
9. У переліку відсутні проєкти старші 2015 року, бо Prozorro запрацювало у 2016 році, а платіжки держказначейства відкрили на загал у вересні 2015 року. Загалом, департаменти та управління міськради, попри попередження про адмінвідповідальність, часто ігнорують публікацію договорів на Єдиному вебпорталі використання публічних коштів. Через це можливе неврахування частини проєктів у медичних, культурних, освітніх та дрібних комунальних напрямках.
10. У переліку, наприклад, відсутній парк на Браїлках та сквер «Матері та дитини» поблизу ОЦЕВУМу, хоча вони не є повністю реалізованими. Проте, ступінь їх готовності є високою. Саме тому вони не були враховані.

Чи є у накопиченні документації якась логіка, окрім корупційної?

Тривалий час керівництво міста пояснювало, що проєктна документація ніколи не буде зайвою. Нібито, за появи додаткового фінансування можна взяти з полиці готовий проєкт, швиденько його відкоригувати та почати реалізовувати.

Втім, подібний метод не витримує жодної критики. Постійні зміни ДБНів, висока інфляція, конфлікти з проєктувальниками та перманентна нестача коштів роблять проєкти вже 2-річної давнини непотрібною купою паперу.

Простий приклад: коригування документації з реконструкції Корпусного саду, на яку протягом 2018-2021 років витратили 2,2 млн грн, у 2024 році доведеться оновлювати за аналогічну суму (якщо, звичайно, апетит замовника та розробника не врегулюють законодавчо).

Висновок

Про що може сказати така велика кількість нереалізованих проєктів? Очевидно, про те, що у міста немає чіткого довгострокового плану розвитку.

Ремонтувати будинки коштом бюджету чи не ремонтувати? Робити один зразковий парк чи десять середніх? Робити ремонти дворів точково чи поквартально? Проводити щорічні бюджети участі чи не проводити? Робити прості спортивні майданчики у кожному дворі чи якісні по одному на мікрорайон? Починати новий ремонт дороги у мікрорайоні X чи завершити роботи у мікрорайоні Y? Виконати термінову хотєлку депутата із золотою акцією чи дослухатися думки фахівця з управління?

Відповіді на ці питання постійно змінюються через зміну політичної кон’юнктури. Через це політична доцільність починає переважати над фаховістю, що, у свою чергу, призводить до деградації міста.

Віктор ТКАЧЕНКО для «Полтавщини»